Ефір колонії

Пам‘ятаєте, як власники і менеджмент радіостанцій пуканили від квот на українську музику? Мовляв, без російської ніхто слухати не буде, бо нічим заповнювати ефір?

Поки Київ стоїть в заторах, особливо вечорами, слухаю в машині радіо. Це просто шок, скільки в Україні розвелося попси! Буває, що жодна пісня не повторюється, коли переклацуєш канали. Фігні на кшталт російського «я у твоіх ног, спасіба нє гаварі» українською мовою десятки чи сотні!) Російський шоубіз на фоні всього цього різноманіття - рідкісне убожество. Там вже прямо з домовин дістають присипаних нафталіном виконавців 70-их років, щоб вони заповнювали культурний вакуум. Несподівано виявилося, що це без наших пєвцов ртом в Росії закінчилася попса, а не в нас без їхніх. Півроку знадобилося Україні, щоб забити по саму зав‘язку ефір своєю музикою. І це в період війни, кризи, бідності, коли об‘єктивно на виробництво культурного продукту мало ресурсу.

Так же не лише в культурі. Не Україна залежила від Росії, а навпаки - Росія вкладала мільярди і мільярди в те, щоб не втрачати колонію. Тепер би позбутися цього кровососа назавжди.

Тетяна ДАНИЛЕНКО