Є питання? Шукайте відповіді на «гарячій лінії»
Днями у ДПІ у м. Чернігові пройшов сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління погашення заборгованостей В.А. Зарвою на тему “Погашення податкового боргу платниками податків. Розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань”
Надаємо відповіді на актуальні питання, задані під час проведення заходу.
Які існують особливості та умови прийняття рішення про розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу?
Відповідь: Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення, накопичення, непогашення податкового боргу, доказів існування таких обставин;
- аналізу фінансового стану;
- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
За результатами розгляду документів та аналізу фінансового стану підприємства-заявника керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дати подання заяви, приймає рішення про розстрочення (відстрочення) сплати сум грошових зобов'язань (податкового боргу),або відмовляє платнику у розстроченні (відстроченні) письмово з викладенням причин відмови.
Як я можу дізнатися, чи є податковий борг у мого контрагента?
Відповідь: На головній сторінці офіційного веб-сайта Міндоходів України створено банер «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Для отримання інформації щодо суб’єктів господарювання, у яких є податковий борг, необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснює пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання і надає результати пошуку, у тому числі інформацію про наявність або відсутність податкового боргу станом на певну дату (дату оновлення баз даних).
Оновлення баз даних відбувається 1 раз на місяць, тому якщо суб’єкт господарювання зареєстрований або внесений у одну із спеціалізованих баз протягом останніх 30 діб, то дані щодо нього будуть відсутні.
Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Відповідь: Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
В які строки надсилається податкова вимога і які відомості вона повинна містити?
Відповідь: Відповідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені Податковим кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Кодексу).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу).
Як здійснюється розстрочення та відстрочення податкового боргу?
Відповідь: Контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Чи вважається податковим боргом сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки?
Відповідь: Сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
Надаємо відповіді на актуальні питання, задані під час проведення заходу.
Які існують особливості та умови прийняття рішення про розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу?
Відповідь: Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення, накопичення, непогашення податкового боргу, доказів існування таких обставин;
- аналізу фінансового стану;
- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
За результатами розгляду документів та аналізу фінансового стану підприємства-заявника керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дати подання заяви, приймає рішення про розстрочення (відстрочення) сплати сум грошових зобов'язань (податкового боргу),або відмовляє платнику у розстроченні (відстроченні) письмово з викладенням причин відмови.
Як я можу дізнатися, чи є податковий борг у мого контрагента?
Відповідь: На головній сторінці офіційного веб-сайта Міндоходів України створено банер «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Для отримання інформації щодо суб’єктів господарювання, у яких є податковий борг, необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснює пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання і надає результати пошуку, у тому числі інформацію про наявність або відсутність податкового боргу станом на певну дату (дату оновлення баз даних).
Оновлення баз даних відбувається 1 раз на місяць, тому якщо суб’єкт господарювання зареєстрований або внесений у одну із спеціалізованих баз протягом останніх 30 діб, то дані щодо нього будуть відсутні.
Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Відповідь: Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
В які строки надсилається податкова вимога і які відомості вона повинна містити?
Відповідь: Відповідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені Податковим кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Кодексу).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу).
Як здійснюється розстрочення та відстрочення податкового боргу?
Відповідь: Контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Чи вважається податковим боргом сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки?
Відповідь: Сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
Читайте також |
Коментарі (0) |