Два роки як звільнено чернігівські святині
Сьогодні - друга річниця події, про яку би мали нагадати священники ПЦУ, крепко патріотичні блогери, захисники історичного середовища, але - ніт...
Два роки тому блискавичним ударом керівництва Національного архітектурно- історичного заповідника "Чернігів стародавній" (в.о. гендиректора Андрій Лісовий) було покладено початок звільненню трьох духовних святинь Чернігова від московської окупації. Спаський, Успенський та Троїцький собор повернулися не тільки у юридичну, але й у фактичну власність державного заповідника. А до цього вони тридцять років (власне, більше) безроздільно камлалися московським патріархатом, що лукаво зветься УПЦ. Аж так, що фрески потемніли, сміття стало чи не по всіх кутках, а на аналоях також лежали так звані ікони царської сім'ї - російського царя Ніколая Второго та його сім'ї, з якогось шовіністичного дива проголошених московською церквою святими... Пакі і пакі тут тхнуло московським духом ненависті до українства...
Два роки тому доступ РПЦ/УПЦ до цих храмів був припинений. І хоч як не билися захисники московської окупації - програли. Хоча по Єлецькому монастирю досі йдуть судові процеси, бо наші правосудні судді нікуди не поспішають - зарплати і пенсії у них величезні, чого переживать?! Але все ж Спас став храмом- музеєм за зразком Софії Київської (вони практично ровесники, а Спас по зачатію ще й старіший), у Троїцькому соборі час від часу служить Православна Церква України, спогадуючи мецената храму- гетьмана Івана Мазепу. А Успенський собор Єлецького монастиря стоїть закритий, бо ніяк влада не наважиться виселити монашок московського патріархату з келій біля нього і вони моляться собі в Петропавлівській церкві, яка чомусь досі навіть не визнана пам'яткою архітектури.
... Андрій Лісовий проявив тоді мужність - називаймо речі своїми іменами. Але на запитання чому виселення московських попів з українських святинь не сталося раніше, відповідає точно: "Не було у влади політичної волі".
Тільки війна таку волю надихнула..
Василь ЧЕПУРНИЙ
Два роки тому блискавичним ударом керівництва Національного архітектурно- історичного заповідника "Чернігів стародавній" (в.о. гендиректора Андрій Лісовий) було покладено початок звільненню трьох духовних святинь Чернігова від московської окупації. Спаський, Успенський та Троїцький собор повернулися не тільки у юридичну, але й у фактичну власність державного заповідника. А до цього вони тридцять років (власне, більше) безроздільно камлалися московським патріархатом, що лукаво зветься УПЦ. Аж так, що фрески потемніли, сміття стало чи не по всіх кутках, а на аналоях також лежали так звані ікони царської сім'ї - російського царя Ніколая Второго та його сім'ї, з якогось шовіністичного дива проголошених московською церквою святими... Пакі і пакі тут тхнуло московським духом ненависті до українства...
Два роки тому доступ РПЦ/УПЦ до цих храмів був припинений. І хоч як не билися захисники московської окупації - програли. Хоча по Єлецькому монастирю досі йдуть судові процеси, бо наші правосудні судді нікуди не поспішають - зарплати і пенсії у них величезні, чого переживать?! Але все ж Спас став храмом- музеєм за зразком Софії Київської (вони практично ровесники, а Спас по зачатію ще й старіший), у Троїцькому соборі час від часу служить Православна Церква України, спогадуючи мецената храму- гетьмана Івана Мазепу. А Успенський собор Єлецького монастиря стоїть закритий, бо ніяк влада не наважиться виселити монашок московського патріархату з келій біля нього і вони моляться собі в Петропавлівській церкві, яка чомусь досі навіть не визнана пам'яткою архітектури.
... Андрій Лісовий проявив тоді мужність - називаймо речі своїми іменами. Але на запитання чому виселення московських попів з українських святинь не сталося раніше, відповідає точно: "Не було у влади політичної волі".
Тільки війна таку волю надихнула..
Василь ЧЕПУРНИЙ
Читайте також |
Коментарі (0) |