Дрозденята покинули гнізда…

Я нарахував на дачі у кінці квітня сім прихованих домівок дроздів.

Одна пара облаштувала гніздо під дахом у жолобі для стікання води перед самою зливною трубою. Думалося, що ці птахи передчули спекотні, бездощові дні, і вирішили у такому «зручному» місті висидіти пташенят.Та…їхні відчуття були оманливими. Після невеличкого травневого дощу гніздова хатинка, на диво, витримала тиск води і пустила її поверх жолоба. Але через два-три дні пішов рясний нічний дощ… і птахи покинули гніздо. Коли я дістався драбиною до нього, то побачив сумну картину: воно нагадувало мокрий жмуток липкого бруду-трави. Вода зруйнувала нехитру конструкцію горе-птахів. На щастя, пташенята ще не вилупилися…

А ось в інших гніздах народжені так швидко набрали ваги, що я навіть не встиг усіх зафіксувати фотоапаратом… Шастають тепер по кущах, по квітнику, лякаючи господарів: прямуєш собі спокійно стежкою, а тут з-під ніг стрибає таке собі «вгодоване курча».

У дроздів в основному якесь приземлене життя: колупаються у грядках, між квітами, у кущах. З такими сусідами можна жити: визбирують хрущів, якихось жуків… Я не проти. Боюся, правда, за полуниці. Вони теж їх люблять…

Сергій ПАВЛЕНКО