Дошка Пушкіну від малоросійської душі
Завжди розгдядаю меморіальні дошки. Ця в Миколаєві - шедевр абсурду. Колись тут була поштова станція через яку проїжджав російський поет. Це ж мегаподія!
Ви колись бачили дошку - тут проїжджав Левко Лук'яненко чи Василь Стус чи В'ячеслав Чорновіл чи Роман Шухевич чи Валерій Лобановський тощо? А Пушкіну не шкода - ні місця, ні бронзи. І це на додачу до вулиці, сквера і пам'ятника.
Малоросійська душа - щедра для господ з обох північних столиць. Ну, і нагадаю, що вулиць імені цього літератора в Україні більше, ніж всіх українських поетів ХХ століття разом узятих.
Вахтанг КІПІАНІ
Ви колись бачили дошку - тут проїжджав Левко Лук'яненко чи Василь Стус чи В'ячеслав Чорновіл чи Роман Шухевич чи Валерій Лобановський тощо? А Пушкіну не шкода - ні місця, ні бронзи. І це на додачу до вулиці, сквера і пам'ятника.
Малоросійська душа - щедра для господ з обох північних столиць. Ну, і нагадаю, що вулиць імені цього літератора в Україні більше, ніж всіх українських поетів ХХ століття разом узятих.
Вахтанг КІПІАНІ
Читайте також |
Коментарі (0) |