До ювілею владики Святослава
Сьогодні 50 років Блаженнішому Святославу.
Коли вибрали його, я сказав, що у нього є поєднання глибокого богословського мислення у дусі папи Венедикта і таланту проповідника у дусі Івана Павла Другого. На жаль, він весь час сам себе стримує і вся УГКЦ не використовує кожну правильну можливість для правильних дій, слів, інституцій, ініціатив. Робиться приблизно третина з можливого і десята частина з необхідного для України. Але інші юрисдикції мають аналогічні проблеми, і моя думка, що УГКЦ уникне проблем зростання в декаді 2011-2020 було помилковим прогнозом.
Сьогодні УГКЦ практично там само, де і була в 2011 році. Ідейне лідерство в суспільстві - не реалізоване. Освіта - дуже багато можливостей втрачені, реалізовано лише те, що не могло не бути реалізованим.
Просвітництво, робота з молоддю, екуменізм - все тримається на героїзмі окремих людей, а не на систематичний роботі. На місці п.Святослава я б усіх зібрав би і задав би два прості питання: 1.що є головним - успішність необхідних процесів чи Ваша роль у них? 2.що все таки ми можемо зробити, щоб спасти Україну? Бо поки що час проходить і дуже багато можливостей втрачаються саме тому, що видимість команди є, але чогось найважливішого для командного духу не вистачає. Тому бажаю знайти все-таки якісь секрети, щоб усі особистості, якими так багата УГКЦ були об'єднанні у єдиному позитивному русі, багатому плодами та новими горизонтами.
Сьогодні я все ще оптиміст. За ці роки можна було б звичайно зробити набагато більше, ніж зроблене. Але в цілому напрямок правильний. Маю надію, що Україна не встигне загинути поки усі отримають сміливість діяти у повноті власних дарів, у силі власних команд, у міру власних можливостей.
Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ
Коли вибрали його, я сказав, що у нього є поєднання глибокого богословського мислення у дусі папи Венедикта і таланту проповідника у дусі Івана Павла Другого. На жаль, він весь час сам себе стримує і вся УГКЦ не використовує кожну правильну можливість для правильних дій, слів, інституцій, ініціатив. Робиться приблизно третина з можливого і десята частина з необхідного для України. Але інші юрисдикції мають аналогічні проблеми, і моя думка, що УГКЦ уникне проблем зростання в декаді 2011-2020 було помилковим прогнозом.
Сьогодні УГКЦ практично там само, де і була в 2011 році. Ідейне лідерство в суспільстві - не реалізоване. Освіта - дуже багато можливостей втрачені, реалізовано лише те, що не могло не бути реалізованим.
Просвітництво, робота з молоддю, екуменізм - все тримається на героїзмі окремих людей, а не на систематичний роботі. На місці п.Святослава я б усіх зібрав би і задав би два прості питання: 1.що є головним - успішність необхідних процесів чи Ваша роль у них? 2.що все таки ми можемо зробити, щоб спасти Україну? Бо поки що час проходить і дуже багато можливостей втрачаються саме тому, що видимість команди є, але чогось найважливішого для командного духу не вистачає. Тому бажаю знайти все-таки якісь секрети, щоб усі особистості, якими так багата УГКЦ були об'єднанні у єдиному позитивному русі, багатому плодами та новими горизонтами.
Сьогодні я все ще оптиміст. За ці роки можна було б звичайно зробити набагато більше, ніж зроблене. Але в цілому напрямок правильний. Маю надію, що Україна не встигне загинути поки усі отримають сміливість діяти у повноті власних дарів, у силі власних команд, у міру власних можливостей.
Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |