До Дня пам'яті жертв політичних репресій: Микола Безуглий
У свідомості більшості українців репресії радянської доби асоціюються з “великим терором” 1937-38 років. Дійсно, у ці роки була розгорнута масштабна кампанія масових репресій для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Ініціатором її був керівник комуністичної партії та країни Йосип Сталін.
Однак, більшовики (комуністи) почали терор одразу після приходу до влади і продовжували його до кінця 80-х років. Лише з 1927 до 1990 року в Україні було арештовано понад мільйон осіб, близько 140 тисяч з них було розстріляно. Терор був цілеспрямованим та професійно організованим. Він уразив всі верстви населення, в т. ч. і партійну еліту, та найбільше вдарив по селянству.
Відносно нашого краю, у період з 1919 до 1957 рік було піддано репресіям 413 місцевих жителів і уродженців нинішньої Корюківської територіальної громади. І це ще неповні дані - тема потребує подальшого вивчення.
18 чоловік арештовувалися двічі. З репресованих – 23 жінки, причому переважна більшість з них уродженки та мешканки Корюківки. За національним складом: 387 українців, 11 євреїв, 7 росіян, 2 білоруси, 2 поляки, 2 німці, молдаванин, і навіть, китаєць. За родом занять переважну більшість становили селяни в т. ч. і колгоспники: 167 осіб. Решта – це 64 робітники, 62 службовці, в т. ч. і вчителі, 49 військовослужбовців, 17 ремісників, 8 домогосподарок, тощо торговці, 2 районні партійні керівники тощо. Серед засуджених було навіть двоє учнів старших класів.
До смертної кари було засуджено кожного шостого, а саме 67 чоловік. 21 людина померла або загинула у таборі. Щодо «щасливчиків», то стосовно 57 арештованих справи було припинено, а стосовно 7 справу було закрито. 12 чоловік виправдали, 4 звільнили. Двоє потрапили під амністію.
Реабілітація розтяглася на десятиліття. Мало хто удостоївся честі відновити своє чесне ім’я за хрущовської «відлиги». Переважна більшість незаконно засуджених була реабілітовані у часи перебудови, а саме у 1989 р, а також на початку незалежності України у 90-х роках.
Миколу Григоровича Безуглого реабілітували у 1991 р. Але його нащадки лише нещодвано дізналися про це...
Уродженець Коропщини, Микола Безуглий працював старшим електриком на Корюківському цукровому заводі. На момент арешту йому було 67 років. Його забрали вночі 28 червня 1941 року. Після цього родина не отримала від нього жодної звістки. Вони лише здогадувалися, що причиною арешту могло бути захоплення Миколи Григороича радіотехнікою.
20 липня 1941 року в Києві літньому чоловіку винесли вирок - 10 років виправних таборів. Очевидно, що цього терміну він не відбув...
Корюківський історичний музей
Світлина : Микола та Олександра Безуглі з внуком, останнє фото.
Однак, більшовики (комуністи) почали терор одразу після приходу до влади і продовжували його до кінця 80-х років. Лише з 1927 до 1990 року в Україні було арештовано понад мільйон осіб, близько 140 тисяч з них було розстріляно. Терор був цілеспрямованим та професійно організованим. Він уразив всі верстви населення, в т. ч. і партійну еліту, та найбільше вдарив по селянству.
Відносно нашого краю, у період з 1919 до 1957 рік було піддано репресіям 413 місцевих жителів і уродженців нинішньої Корюківської територіальної громади. І це ще неповні дані - тема потребує подальшого вивчення.
18 чоловік арештовувалися двічі. З репресованих – 23 жінки, причому переважна більшість з них уродженки та мешканки Корюківки. За національним складом: 387 українців, 11 євреїв, 7 росіян, 2 білоруси, 2 поляки, 2 німці, молдаванин, і навіть, китаєць. За родом занять переважну більшість становили селяни в т. ч. і колгоспники: 167 осіб. Решта – це 64 робітники, 62 службовці, в т. ч. і вчителі, 49 військовослужбовців, 17 ремісників, 8 домогосподарок, тощо торговці, 2 районні партійні керівники тощо. Серед засуджених було навіть двоє учнів старших класів.
До смертної кари було засуджено кожного шостого, а саме 67 чоловік. 21 людина померла або загинула у таборі. Щодо «щасливчиків», то стосовно 57 арештованих справи було припинено, а стосовно 7 справу було закрито. 12 чоловік виправдали, 4 звільнили. Двоє потрапили під амністію.
Реабілітація розтяглася на десятиліття. Мало хто удостоївся честі відновити своє чесне ім’я за хрущовської «відлиги». Переважна більшість незаконно засуджених була реабілітовані у часи перебудови, а саме у 1989 р, а також на початку незалежності України у 90-х роках.
Миколу Григоровича Безуглого реабілітували у 1991 р. Але його нащадки лише нещодвано дізналися про це...
Уродженець Коропщини, Микола Безуглий працював старшим електриком на Корюківському цукровому заводі. На момент арешту йому було 67 років. Його забрали вночі 28 червня 1941 року. Після цього родина не отримала від нього жодної звістки. Вони лише здогадувалися, що причиною арешту могло бути захоплення Миколи Григороича радіотехнікою.
20 липня 1941 року в Києві літньому чоловіку винесли вирок - 10 років виправних таборів. Очевидно, що цього терміну він не відбув...
Корюківський історичний музей
Світлина : Микола та Олександра Безуглі з внуком, останнє фото.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |