Дяк і Солоха

У день перед Різдвом завітав у музей майстер-різьбяр Анатолій Семенцов з новими роботами. Зима для Анатолія Петровича - час творчості, саме о цій порі він найчастіше перетворює дерево в картини, на яких оживають персонажі українських фольклору, історії та міфології.

Цього разу ожили персонажі твору М.Гоголя "Ніч перед Різдвом": розбещений Дяк, зваблива Солоха, козак Чуб з кумом, що крізь заметіль бредуть до Солохи, бо вона відмінна господиня і готує смачно. Ця робота, як і більшість робіт майстра, з лунарного циклу - події відбуваються вночі, коли на небі панує нічне сонце - Місяць. Як відомо, Солоха була знаною у Диканці відьмою, тому є на різьбленні і посібник всіх відьом - кіт: він готується напасти, якщо доведеться, бо ж гарний захисник для господині. Піч, між іншим, відтворена у полтавському стилі - для цього майстер використав знання про інтер'єри українських осель з різних регіонів.

Дяк залицяється, в мішку з-під вугілля сидить Голова, а в снігах бредуть ще два нежданих гостя...Отака вона Солоха - і з чортом водиться, і з церковником - і нікого не боїться.

..."Дяк увійшов, покректуючи та потираючи руки, і розказав, що в нього не було нікого і що він сердечно радий цій нагоді погуляти трохи в неї і не злякався заметілі. Тут він підійшов до неї ближче, кашлянув, усміхнувся, доторкнувся своїми довгими пальцями до її оголеної повної руки і промовив з таким виглядом, у якому виявлялося і лукавство і самовдоволеність: "А що це у вас, велеліпная Солохо?" - і, сказавши це, відскочив він трохи назад. - "Як то що? Рука, Йосипе Никифоровичу!" - відповіла Солоха.
"Гм! рука! хе! хе! хе!" - промовив сердечно задоволений зі свого почину дяк і пройшовся по кімнаті.
"А це що у вас, дражайшая Солохо?" - промовив він з таким самим виглядом, приступивши до неї знову, торкнувши злегка рукою за шию і так само відскочив назад.
"Ніби не бачите, Йосипе Никифоровичу", - відповіла Солоха. - "Шия, а на шиї намисто".
"Гм! на шиї намисто! хе! хе! хе!" - і дяк знову пройшовся по хаті, потираючи руки.
"А це що у вас, незрівнянна Солохо?.." - не знати, до чого б тепер доторкнувся дяк своїми довгими пальцями, коли раптом у двері застукало й почувся голос козака..."

Сосницький літературно- моморіальний музей О.Довженка