День пам'яті єпископа Никона

Цей день був днем його небесного покровителя - Никона Києво - Печерського. А Никон Калембер, єпископ чернігівський і ніжинський, відзначав цей день молитвою і гостями. Він любив гостей, любив, щоб стіл був повен добрих страв - наїдків (наразі - пісних, бо цей день завжди на Великий піст припадає), добрих розмов і жартів...

Свою книгу "Цеглинка для рідного храму. Історія відродження Чернігівської єпархії 1989 - 2002 р.р.") ми завершуємо якраз смертю та похоронами владики Никона. Бо вони стали свідченням: українська церква у Чернігові сталася! Про це думалося у величавій жалобній процесії від П'ятницької церкви до церкви святих Михайла і Федора. Попереду несли митру владики, його панагію, жезл - все вказувало на незвичність для міста такого похорону. І могила його, що виросла біля храму (потім перенесли в сам храм), стала познакою, адже християни знають: Церква міцна там, де є могили мучеників і подвижників.

...Коли він зцілив молитвою свого дядька і той став дякувати та всім розповідати, він прийшов до нього і заборонив це робити - мовляв, зцілив не я, зцілив Христос по вірі вашій. Коли вчився в києвському духовному закладі - однокурсники називали його старчиком. Як ми знаємо, так кликали і Григорія Сковороду... Є свідчення інших людей про зцілення за молитвами до єпископа Никона...

Власне, Божий промисел діє незбагненно: коли ми з о. Сергієм Чечиним замовили у директора ніжинського видавництва Дорошенка друге видання книги про єпископа Никона, мова йшла про 500 примірників. Але коли друкарня видала тираж, з'ясувалося, що обкладинок надрукували 1000. Сказали ми це директору. а він подумав та й махнув рукою: "Ну, значить хай буде тисяча!". Хоч ми заплатили лише за 500...

Єпископе Никоне, моли Бога за нас!

Василь ЧЕПУРНИЙ