День 125.Невдоволення.

Перебралася до мами на кілька днів. Хочеться прохолоди і турботи.

Їхала у набитому тролейбусі. У спеку - жах. Двоє пасажирів висловлюють своє невдоволення тим, що мало тролейбусів на лінії і в них не працюють кондиціонери. Кондуктор у відповідь невдоволена тим, що у такі часи хтось замість радіти, що є хоч якісь тролейбуси, сміє їх критикувати, і навзаєм ділиться трагічними фактами своєї біографії.

Я невдоволена тим, що болить живіт, не можу сісти, вся мокра від поту і повз мене без кінця туди й назад пропихається кондукторка, та ще й ці роздратовані голоси навкруги.

Котя Мотя невдоволена тим, що я не принесла їй смачненького.

Мама невдоволена великою платіжкою за газ. Платіжка за травень - але нарахували, схоже, за всю весну. А ми ж тоді газом і грілися, і їжу без кінця готували, рятуючи продукти з морозилки.

Подруга невдоволена тим, що затримують зарплатню. І цей новий місяць якийсь не такий, важчий, ніж звичайно. Та й ху...ло зі своїм ракетним терором...

Точно, думаю, от у чому причина! Зірки не так стали! Треба потерпіти пару днів, а там щось у небі зрушиться, і полегшає.

Як казали в якомусь кіно: ніщо дуже-дуже хороше і ніщо дуже-дуже погане не триває дуже-дуже довго.
Обіймаю!

Тетяна КУЗИК