Демографічний "інсайд" Голінки

У Голінці на даний момент прописано до 620 осіб. Реально проживаючих - до 450 чоловік.

Для села, яка розтягнулося з Ріпиного хутора до Голубівки на 7 км, а від останньої хати на Сумовиці до Чайки - на 5 км, це критично низька кількість населення. (Між іншим, найменша з 1670-их років, коли в часи Гетьмана Івана Брюховецького 2/3 села переселилася на Слобожанщину).

Недарма люди клянуться, що тепер, заїхавши з Гайворонського шляху до Голінки й виїхавши на Тиницю за Здьоревою хатою, вони серед білого дня не бачать ЖОДНОЇ живої душі.

Воно-то й правда, шо нема чого тинятися по вулицях як удома повно роботи, але ж...

Всього з 1 січня 2017 до 1 листопада поточного року померло 26 голінців - у різних кінцях України. Переважно, у дітей.

Кажуть, що у сусідньому Гайвороні ситуація ще гірша. З прописаних 500 осіб у селі постійно живе не більше 250-ти. Сільський голова Валентин Бойко у розпачі.

Опосередковано кращий демографічний тонус Голінки визначається Конотопом. Там перебуває до 30% дітей та онуків старших голінців, вони зберігають щільні зв'язки з селом, тримаючи своїх "на плаву".

А от Гайворон не сформував потужної громади в Конотопі - гайворонці мігрують переважно до Дмитрівки, яка також перебуває "у штопорі". Або посіялися аж ген у Києві, Ніжені та Дніпрі. А така відстань уже відчужує.

Це вам не Конотоп, який видно зі стріхи на Босківці кожному голінцю.

Що буде?
Або ми переможемо, або ВОНИ.
Сподівання на сильну голінську залогу в Конотопі. Цікаве кіно.

Ростислав МАРТИНЮК