Дехто в Україні не хоче вільної торгівлі з ЄС

Такий висновок випливає з Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у частині збережених вивізних (експортних) мит. Для українських підприємств ця проблема залишається актуальною, так як у ній переплелися інтереси сільгоспвиробника і переробника. Експортер насіння у цій ситуації стимулює попит на продукцію сільгоспвиробника шляхом конкуренції експорту і переробки.

У рамках роботи Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку у листопаді 2015 року, фірма «Сяйво» порушила питання щодо необхідності скасування вивізного мита на насіння льону та рижію, а також щодо доцільності введення безвізового режиму для індивідуальних бізнес-поїздок. При цьому щодо скасування мит фірма посилалася на економічне обґрунтування Інституту олійних культур НААН.

Нещодавно фірма отримали листа, в якому Мінекономрозвитку, обмежуючись відповіддю лише на перше запитання, інформувало про початок тимчасового застосування з 1 січня 2016 року розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчиненої 21 березня 2014 року та 27 червня 2014 року в м. Брюсселі (ратифікована Законом України N 1678-VII від 16 вересня 2014 року (Закон N 1678-VII)( далі-Угода).

На жаль, у засобах масової інформації бракує роз’яснень щодо можливостей для підприємств у зв’язку з дією Угоди саме в аспекті українських експортних мит.

Так, Додаток І-С Угоди передбачає поступове зменшення ставки вивізного мита на льон з 10 до 0% протягом наступних десяти (!) років(на 0,9%щороку). Отже, покращання ситуації у льонарстві слід очікувати через 5-10 років. Із 2016 року ставка вивізного мита до країн ЄС становить 9,1%. На практиці у січні – лютому митниця продовжує стягувати мито за ставкою 10% посилаючись на відсутність внутрішніх наказів, ігноруючи дію Угоди.

Щодо рижію – у Додатку І-С Угоди під кодом УКТЗЕД 1207 9997 00 зазначено ріпак, хоча такий код УКТЗЕД 1207 9997 00 у базі УКТЗЕД взагалі сьогодні відсутній, – ситуація незрозуміла.

Зменшення ставки вивізного мита на соняшник протягом наступних п’ятнадцяти(!) років регулює Додаток1-D Угоди, що носить назву «Спеціальні заходи для вивізного(експортного) мита». Поступове зменшення ставки вивізного мита передбачає одночасну сплату додаткового збору при перевищенні Україною експорту граничного обсягу 100 000 тонн . При цьому протягом наступних десяти років ставка мита має зменшуватись на 0,9% щороку,а додатковий збір зростати на 0,9%, тобто сумарно розмір мита10% буде без змін, і лише починаючи із одинадцятого року дії Угоди рівень вивізного мита в країни ЄС становитиме 0%, а максимальний розмір додаткового збору має зменшуватися щороку на 2% із10%до0%.

Отже переробники соняшнику, а це здебільша члени асоціації «Укроліяпром», і далі гарантовано будуть забезпечені додатковою прибутковістю, а експорт соняшнику скоріш за все буде незначним. Економічних обґрунтувань таких односторонніх переваг Мінекономрозвитку не надає…

Щодо питання про введення безвізового режиму для індивідуальних бізнес-поїздок, відповіді не отримано. Мабуть, українських підприємців не поспішають бачити в Європі…Асоціація ОПН