"...Де вікна в дерев'яних рамах виходять в затишний двір"

Прочитала нещодавно книгу Ю. Славиної та Плунгяна «Окно во двор. Жизнь и творчество М.Г.Вайнштейна». Дуже раджу її всім, хто цікавиться історією Чернігова, історією мистецтва та творчістю Марка Григоровича. Особлива його заслуга для нашого міста – створення колекції та організація роботи історичного музею.

Проте сам він з дитинства мріяв про живопис. Але життя складалося так, що більшість часу він займався керуванням музеями, реставраційними майстернями, викладацькою діяльністю… З цього приводу він написав: «Хочу быть ближе к живописи. Чувствую что не совсем занят тем, что нужно, а годы идут и делается жутко: вот еще одна весна, вот еще пропущены серые деревья, еще раз пропущена первая зелень…А тянет писать страшно!»

Марк Григорович пережив смерть близьких, репресії друзів-художників, тиск і переслідування з боку тоталітарної системи, невизнання його як художника, жахливі роки життя в евакуації… Впевнений в собі та стійкий М. Г. Вайнштейн поступово перетворився на пригнічену, скуту страхом людину. Єдине, що рятувало його – живопис, який став для нього вікном в ідеальний світ. Всі ми різні, але формула ідеально світу Марка Григоровича, думаю, зрозуміла і близька кожному: «Идеальный мир – где семья дома, где дочка читает книгу, сидя в освещенной комнате, где окна в деревянных рамах выходят в уютный двор, в небе светит яркое солнце, изумрудные деревья шелестят листвой, а художник заносит кисть над холстом…»

Книга містить велику кількість картин художника. Маленьку частинку їх можна знайти і на сторінці автора книги – правнучки митця, Юлії Славіної

Наталія РОСЛІК