Чудуймося голими Гаврилами в ополонці!

Є в Бориса Антоненка-Давидовича бувальщина "Предтеча сучасних моржів" - про охтирського гицеля і золотаря Гаврила, навіки просмердженого смертельно переляканими псами... ну, і тим, що забирав з людських нужників.

Так от на Йордань, коли освячували воду у Ворсклі, він після служби Божої, скинувши свої кріпко закаджені рубиська, першим і єдиним у місті занурювався в ополонку, тут-таки, зі святої води поставши, смачно випивав чарку, одягався та брів собі геть.

І тільки потім люди набирали з тої купелі водицю у кухлі-дзбани.

Завтра біля ВІП-ополонок, в оточені єрархів церкви чудуймося своїми Гаврилами. Санованими, водержавленими, але... з такими ж повадками і навіть притільними ароматами.

Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ