Чому георгіївську стрічку варто замінити «маком пам'яті»?
День Перемоги, а віднедавна і День пам'яті та примирення, який відзначається 8 травня, дещо видозмінив атрибутику. І це пов'язано далеко не з тим, що комусь так схотілося.
Просто українці і увесь цивілізований світ нарешті згадали історію, справжню історію, а не писану під наглядом. Тож ще раз розставимо усі крапки...
Чому георгіївська стрічка у ряді заборон?
Двоколірна стрічка з трьома чорними і двома жовтими смугами застосовувалася в оформленні низки військових нагород російської імперії. Як атрибут військової нагороди вона закріпилася з 1769 року, разом із встановленням Ордена Георгія за наказом російської імператриці Катерини ІІ.
Після Жовтневого перевороту в Росії та впродовж Громадянської війни стрічка «жила» в середовищі військових Білого руху як символ неподільної Росії та російської військової слави.
Під час Німецько-радянської війни вживалася російськими парамілітарними організаціями, що підтримували Нацистську Німеччину у боротьбі проти Радянського союзу.
Варто зазначити, що георгіївська стрічка не використовувалася в системі нагород СРСР, оскільки вважалася ворожим символом колишньої імперії. Проте з 1943 року з метою підняття російського патріотизму в ході німецько-радянської війни була впроваджена до радянського Ордена Слави як «гвардійська стрічка». 1945 року гвардійська стрічка вжита на радянській медалі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»
З 2005 року, за ініціативою урядових і громадських організацій Російської Федерації використовується невійськовими особами для пропаганди перемоги Росії у німецько-радянській війні. Також використовується проросійськими організаціями за межами Росії і означає російську мілітаристичну могутність, славу імперії та радянського минулого.
З минулого року стрічка використовувалась так званими «силами самооборони Криму» та проросійськи налаштованими сепаратистами на території України. Це призвело до відмови використання георгіївської стрічки під час святкування Дня Перемоги в Україні.
Не лише Україна замінила «колорадську» стрічку!
Після агресії Росії щодо України, в якій георгіївська стрічка використовувалася проросійськими бойовиками та їх прихильниками, вона сприймається як символ російського фашизму та окупації. У Білорусі замість них використали червоно-зелені стрічки — в кольорах державного прапора країни та квітку яблуні. При цьому георгіївська стрічка кваліфікується як символ окупації, а на її носіїв оголосили «полювання». У Казахстані група активістів назвала георгіївську стрічку «символом колонізації» і закликала замінити її небесно-блакитною. У Киргизстані надали перевагу стрічці в кольорах державного прапора — червоного та жовтого. В Україні з 2015 року при святкуванні Дня Перемоги офіційно використовується символ червоного маку.
Чому саме мак?
Загалом ідея використовувати червоний мак як символ пам'яті належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії, Сполучені Штати. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру» (англ. "We Shall Keep the Faith"), де заприсяглася завжди носити червоний мак у пам'ять за загиблими. Після 1918 року Моїна Майкл займалася фінансовою підтримкою недієздатних ветеранів війни. Для того, щоб зібрати необхідні кошти, Майкл запропонувала продавати штучні маки із шовку.
Для тих, хто вже роззявив рота, аби сказати, що Україна все вдало у когось «злизує», а останнім часом взагалі знаходиться під прямим впливом США, повідомляємо: квітка маку здавна використовувалася у дівочих вінках та як один з основних рослинних орнаментів у вишиванці. Від початку це був символ кохання, чистого та пристрасного. Проте існує легенда, що колись хлопець подарував своїй нареченій мак, сам же загинув на війні у запланований день весілля. Відтоді ця квітка уособлює пролиту кров за рідну землю.
Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни, у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та 1945) та гасло «Ніколи знову».
У березні цього року указом Президента України запроваджено День пам'яті та примирення, який відзначається 8 травня. В цей день, а також 9 травня 2015 року, коли відзначатиметься 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, квітка червоного «маку пам'яті» використовуватиметься з гаслом «Пам'ятаємо, перемагаємо». Червоні маки, роки 1945-2015 та гасло «Пам'ятаємо, перемагаємо» розміщені також на аверсі ювілейної медалі «70 років Перемоги над нацизмом», заснованої Президентом України 29 квітня 2015 року.
Віктор ПОБЕРЕЖНИЙ
Просто українці і увесь цивілізований світ нарешті згадали історію, справжню історію, а не писану під наглядом. Тож ще раз розставимо усі крапки...
Чому георгіївська стрічка у ряді заборон?
Двоколірна стрічка з трьома чорними і двома жовтими смугами застосовувалася в оформленні низки військових нагород російської імперії. Як атрибут військової нагороди вона закріпилася з 1769 року, разом із встановленням Ордена Георгія за наказом російської імператриці Катерини ІІ.
Після Жовтневого перевороту в Росії та впродовж Громадянської війни стрічка «жила» в середовищі військових Білого руху як символ неподільної Росії та російської військової слави.
Під час Німецько-радянської війни вживалася російськими парамілітарними організаціями, що підтримували Нацистську Німеччину у боротьбі проти Радянського союзу.
Варто зазначити, що георгіївська стрічка не використовувалася в системі нагород СРСР, оскільки вважалася ворожим символом колишньої імперії. Проте з 1943 року з метою підняття російського патріотизму в ході німецько-радянської війни була впроваджена до радянського Ордена Слави як «гвардійська стрічка». 1945 року гвардійська стрічка вжита на радянській медалі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»
З 2005 року, за ініціативою урядових і громадських організацій Російської Федерації використовується невійськовими особами для пропаганди перемоги Росії у німецько-радянській війні. Також використовується проросійськими організаціями за межами Росії і означає російську мілітаристичну могутність, славу імперії та радянського минулого.
З минулого року стрічка використовувалась так званими «силами самооборони Криму» та проросійськи налаштованими сепаратистами на території України. Це призвело до відмови використання георгіївської стрічки під час святкування Дня Перемоги в Україні.
Не лише Україна замінила «колорадську» стрічку!
Після агресії Росії щодо України, в якій георгіївська стрічка використовувалася проросійськими бойовиками та їх прихильниками, вона сприймається як символ російського фашизму та окупації. У Білорусі замість них використали червоно-зелені стрічки — в кольорах державного прапора країни та квітку яблуні. При цьому георгіївська стрічка кваліфікується як символ окупації, а на її носіїв оголосили «полювання». У Казахстані група активістів назвала георгіївську стрічку «символом колонізації» і закликала замінити її небесно-блакитною. У Киргизстані надали перевагу стрічці в кольорах державного прапора — червоного та жовтого. В Україні з 2015 року при святкуванні Дня Перемоги офіційно використовується символ червоного маку.
Чому саме мак?
Загалом ідея використовувати червоний мак як символ пам'яті належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії, Сполучені Штати. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру» (англ. "We Shall Keep the Faith"), де заприсяглася завжди носити червоний мак у пам'ять за загиблими. Після 1918 року Моїна Майкл займалася фінансовою підтримкою недієздатних ветеранів війни. Для того, щоб зібрати необхідні кошти, Майкл запропонувала продавати штучні маки із шовку.
Для тих, хто вже роззявив рота, аби сказати, що Україна все вдало у когось «злизує», а останнім часом взагалі знаходиться під прямим впливом США, повідомляємо: квітка маку здавна використовувалася у дівочих вінках та як один з основних рослинних орнаментів у вишиванці. Від початку це був символ кохання, чистого та пристрасного. Проте існує легенда, що колись хлопець подарував своїй нареченій мак, сам же загинув на війні у запланований день весілля. Відтоді ця квітка уособлює пролиту кров за рідну землю.
Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни, у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та 1945) та гасло «Ніколи знову».
У березні цього року указом Президента України запроваджено День пам'яті та примирення, який відзначається 8 травня. В цей день, а також 9 травня 2015 року, коли відзначатиметься 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, квітка червоного «маку пам'яті» використовуватиметься з гаслом «Пам'ятаємо, перемагаємо». Червоні маки, роки 1945-2015 та гасло «Пам'ятаємо, перемагаємо» розміщені також на аверсі ювілейної медалі «70 років Перемоги над нацизмом», заснованої Президентом України 29 квітня 2015 року.
Віктор ПОБЕРЕЖНИЙ
Читайте також |
Коментарі (0) |