Чогось вони перепуджені...

Питають, де таке диво. А скрізь, у будь-якому лісі. Просто гриби нині страх які полохливі. Не знаю, це клімат так упливає чи зміна влади. Але торік точно були інші. Задерикуватіші. Ще й дуже добре на цукерки витиналися.

Отак станеш посеред галяви, дістанеш "Червоний мак" чи там "Слівку-лєнівку", не встигнеш обгортку зняти, а він уже в глиці крекче, вовтузиться,.. галузочки підійма... І пнеться, і пнеться... На очах! Ви ще тільки-но нагинаєтеся, ще тільки думаєте заповітне грибницьке "хенде хох!" випалити, а він уже капелюшком вам у підборіддя тиць. І в руку ласо загляда, до цукерки...

А сього року як відрізало. З трьох фабрик цукерками манив - ані-ні... Збридили солодке чи що?.. Тому. Гриби, повторюся, є, але перепуджені. Чого - не скажу. Проте пораду дам. Ходіть навшпиньках, не мугикайте пісень, навіть з репертуару "Океану Ельзи".

І вимкніть під холєру мобіли...

Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ