Читаю і шизію...

“10 років тому ми розпочали нову сторінку боротьби.”

Ну-ну, і як це ВИ її розпочали. І де саме — у Москві, чи на гастролях у Горлівці? Можна сказати — в тилу у ворога. Мабуть, плани ворожі вивідували, і заодно проукраїнську агітацію проводили. Хіба ні?

“Всі ті, хто після силового свавілля відчув: це б’ють і мене, це боляче й мені, це удари по справедливості й правді, свободі, по нашому спільному завтра. Яким воно буде, якщо ми промовчимо, проковтнемо, будемо боятися, а не боротися?”

Еге ж. Ви тоді вносили слушну пропозицію — використовувати ебонітові палички, щоб видобувати електрику і цим сприяти економічному зростанню. Пропозиція була у жартівливій формі, і тому її не всі зрозуміли, але ж насправді ви хотіли, як краще.

“...Треба боротись і битися кожен за кожного. У кожному епізоді протистояння. За одну будівлю чи за цілий регіон. За одну вулицю чи лівий берег всієї країни.”

Ну, так. І не важливо, як та вулиця називається, аби була добре заасфальтована.
А битися справді треба за кожного. За полковника Червінського у тому ж ліку. І за багатьох інших патріотів, яких влада переслідує, переважно безпідставно.

І много также другой фігні замітив я за вами... (с) Л.П.

Олександр ІРВАНЕЦЬ