Чи можна врятувати озеро Святе?
На фоні загального падіння рівня ґрунтових вод, висихання озеречок та малих річечок після безсніжної зими чернігівців особливо турбує доля озера Святе за 3-4 кілометри від міста. Цього року воно геть висохло, хоча автор цих рядків купався у ньому ще років зо три тому. І там навіть рибалки сиділи, певно, не задля однієї лише медитації…
Організовуються петиції до міської ради задля врятування озера – так, наче влада підведе туди воду по трубах.
Відомий у місті еколог, завідувач кафедрою Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка Юрій Карпенко переконаний, що нинішній стан озера – природна аномалія, яку не можна вирішити бурінням свердловини: «Живлення озер пов’язане з поблизькою Десною, яка різко впала рівнем води. Висохло також сусіднє озеро Підмонастирське. Знаходяться вони на піщаному ґрунті та ще й серед сосен – тому штучне наповнення водою ні до чого не приведе. Вода все одно піде, якщо не буде належного рівня ґрунтових вод».
Звісно, на висихання озера вплинула і господарська діяльність – сусідні садово – дачні товариства беруть воду з того ж таки Підмонастирського та й багато дачників пробурили власні свердловини, що також понижує рівень ґрунтових вод. Не варто забувати і про зсування кліматичних зон, що відбувається останнім часом.
Натомість Юрія Карпенка тривожать наміри деяких впливових осіб зняти з озера та урочища Святе статус заповідного, адже за цим може йти знищення перлини міста. Там уже й так набудували багато, провели газ і електрику, багато ділянок – звичайне самозахоплення.
Проте в шумі навколо озера Святого є ще один нюанс – мовляв, тут хрестили чернігівців у 989 році, тобто, на другий рік після Києва. Чи ж правда це, враховуючи, що від міста озеро розташоване за кілька кілометрів, а в самому місті дві річки – Десна та Стрижень?
Завідувач відділу печер Національного архітектурно- історичного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок переконаний: «Та це все легенда! По- перше, хрестили людей завжди у проточній воді (нагадаю: у Києві хрестили у річці Почайній – В.Ч.), а по-друге, до революції хресні ходи до цього озера ніколи не ходили. Йшли до озера Монастирського, яке є старим рукавом річки Стрижень. Тобто хрестили чернігівців саме у Стрижні, а не в озері. Апріорі озеро не може бути місцем хрещення».
Звідки ж з’явився міф про хрещення чернігівців саме в озері Святому? З нагоди 1000- ліття хрещення Русі в кінці 1980-х років єпархія Російської православної церкви поставила тут пам’ятний знак і саме з того часу почалося творення міфу. А тепер же ще й поставили капличку. Таким чином, унаочнили вигадку, яка не має історичного коріння.
…Безумовно, треба зробити все можливе для захисту заповідного урочища Святе з 80-літніми соснами, екзотичними рослинами, як, наприклад, бруслинкою європейською, та слід обмежити господарське навантаження на озера. Але продовжувати міф російської церкви все ж не варто. З цим згодні екологи, історики і автор.
Василь ЧЕПУРНИЙ,
м. Чернігів.
На фото: ось так виглядає зараз озеро Святе (фото Коцюбинського), а ось таким воно було раніше , урочище Святе.
Фото Ігоря Коцюбинського та автора.
Організовуються петиції до міської ради задля врятування озера – так, наче влада підведе туди воду по трубах.
Відомий у місті еколог, завідувач кафедрою Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка Юрій Карпенко переконаний, що нинішній стан озера – природна аномалія, яку не можна вирішити бурінням свердловини: «Живлення озер пов’язане з поблизькою Десною, яка різко впала рівнем води. Висохло також сусіднє озеро Підмонастирське. Знаходяться вони на піщаному ґрунті та ще й серед сосен – тому штучне наповнення водою ні до чого не приведе. Вода все одно піде, якщо не буде належного рівня ґрунтових вод».
Звісно, на висихання озера вплинула і господарська діяльність – сусідні садово – дачні товариства беруть воду з того ж таки Підмонастирського та й багато дачників пробурили власні свердловини, що також понижує рівень ґрунтових вод. Не варто забувати і про зсування кліматичних зон, що відбувається останнім часом.
Натомість Юрія Карпенка тривожать наміри деяких впливових осіб зняти з озера та урочища Святе статус заповідного, адже за цим може йти знищення перлини міста. Там уже й так набудували багато, провели газ і електрику, багато ділянок – звичайне самозахоплення.
Проте в шумі навколо озера Святого є ще один нюанс – мовляв, тут хрестили чернігівців у 989 році, тобто, на другий рік після Києва. Чи ж правда це, враховуючи, що від міста озеро розташоване за кілька кілометрів, а в самому місті дві річки – Десна та Стрижень?
Завідувач відділу печер Національного архітектурно- історичного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок переконаний: «Та це все легенда! По- перше, хрестили людей завжди у проточній воді (нагадаю: у Києві хрестили у річці Почайній – В.Ч.), а по-друге, до революції хресні ходи до цього озера ніколи не ходили. Йшли до озера Монастирського, яке є старим рукавом річки Стрижень. Тобто хрестили чернігівців саме у Стрижні, а не в озері. Апріорі озеро не може бути місцем хрещення».
Звідки ж з’явився міф про хрещення чернігівців саме в озері Святому? З нагоди 1000- ліття хрещення Русі в кінці 1980-х років єпархія Російської православної церкви поставила тут пам’ятний знак і саме з того часу почалося творення міфу. А тепер же ще й поставили капличку. Таким чином, унаочнили вигадку, яка не має історичного коріння.
…Безумовно, треба зробити все можливе для захисту заповідного урочища Святе з 80-літніми соснами, екзотичними рослинами, як, наприклад, бруслинкою європейською, та слід обмежити господарське навантаження на озера. Але продовжувати міф російської церкви все ж не варто. З цим згодні екологи, історики і автор.
Василь ЧЕПУРНИЙ,
м. Чернігів.
На фото: ось так виглядає зараз озеро Святе (фото Коцюбинського), а ось таким воно було раніше , урочище Святе.
Фото Ігоря Коцюбинського та автора.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |