реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Чернігівська влада зухвало принизила український народ. Документи

19 квітня 2013 року Чернігівська міська рада надала новоутвореним вулицям міста назви: імені Лазаря Барановича, імені Короткова, імені Героїв Крут, імені Галанова.

Ця ганебна і незаконна акція відбулося за поданням обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельна компанія «ЕКО-ПАРК» у зв’язку з котеджною забудовою на земельній ділянці біля пологового будинку на розі вулиць 1-го Травня -Маресьєва.

Судіть самі.

Це будівництво відбувається на землях, які колись входили до ботанічного саду урочища «Ялівщина». Пізніше ці землі використовувалися радгоспом «Деснянський», КСП «Квіти Чернігова» і були скандально розпайовані, як землі сільськогосподарського призначення, та приватизовані.
7 липня 2011 року, напередодні 20–ї річниці незалежності України, обласні організації Української Народної партії і товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка зверталися до Чернігівського міського голови з пропозицією про перейменування та повернення історичних назв вулицям Чернігова. Серед них була пропозиція перейменувати вулицю 50 років ВЛКСМ на вулицю Героїв Крут та вулицю 50 років СРСР на вулицю Лазаря Барановича (1616-1693) – відомого українського церковного, політичного та літературного діяча другої половини ХVІІ ст. архиєпіскопа Чернігівського і Новгород-Сіверського.
Не дивно, що загальні збори просвітян міста, що відбулися напередодні сесії міськради 18 квітня ц. р., назвали найменування невеличких вуличок іменем Героїв Крут і Лазаря Барановича щонайменше провокаційною справою».

Однак, це не зупинило міську владу. Необхідне їй рішення забезпечили голоси 27 депутатів міськради. Проти - 8, утрималися - 6. Офіційно були відсутні 4 депутати, обрані від ВО «Батьківщина».

При цьому ніхто не звернув увагу на щонайменше юридично сумнівний «Протокол №1 загальних зборів громадян за місцем проживання щодо присвоєння новоутвореним вулицям, у зв’язку з будівництвом котеджної забудови на земельній ділянці на розі вулиць Маресьєва та 1-го Травня м. Чернігова від 10 серпня 2012 року», завірений печаткою обслуговуючого кооперативу «ЖБК «ЕКО-ПАРК».
Серед одинадцяти присутніх на цих так званих «загальних зборах громадян за місцем проживання» були секретар міськради регіонал Олег Шеремет та троє членів депутатської групи «Рідне місто»: Павло Гармаш, Олег Мороз та Василь Білогура. Ця депутатська група була створена в міськраді депутатами, що отримали мандати депутатів міськради від партії «Фронт змін», для підтримки міського голови – висуванця від Партії регіонів. Ще сім інших учасників цих «зборів» є власниками земельних ділянок (таких ділянок 59), а не проживають там. Це не відповідає п. 1 ст. 45 Статуту територіальної громади міста Чернігова де передбачено проведення загальних зборів громадян саме за місцем проживання.

Отже, питання правочинності Протоколу №1, яким начебто погоджено громадянами за місцем проживання назв вулиць, потребує оскарження з боку прокуратури.

Крім того, привертає на увагу те, що місцевим регіоналам, яких обрано до міськради 17 з 50 депутатів, для гарантовано прийняття рішення, що узаконює забудову урочища «Ялівщина» на площі 8,57 га, вкрай були потрібні голоси ще й фракції КПУ. Для їх підкупу дві нові вулиці було названо за поданням місцевої організації КПУ на честь Миколи Галанова (1904-1942) і Федора Короткова (1905-1983).

Хто ж такі Галанов і Коротков?

У поданні на Миколу Галанова вказано тільки те, що він працював на Чернігівській фабриці музичних інструментів та був депутатом міської ради. Восени 1941 року був залишений в Чернігові для підпільної роботи (сім'я перебувала в евакуації). Очолив підпільну групу патріотів. Підпільники мали радіоприймач і приймали зведення Радінформбюро, друкували на машинці і розповсюджували листівки, збирали зброю, встановили зв'язок з іншими антифашистськими групами міста, а головне - формували з мешканців Чернігова партизанський загін.
На початку весни 1942 року підпільники були захоплені окупантами, перенесли неймовірні катування, але нікого не видали. 22 березня 1942 року були публічно страчені:

Федір Коротков, як вказано в поданні, державний та військовий діяч доби СРСР, який народився у дєрєвні Думіно Краснохолмського району, Тверської губернії (нині Тверська область, Російська Федерація). Працював робітником у деревообробній артілі. Голова Глебенської сільської ради (1922-1931), секретар районного комітету комсомолу (незрозуміло якого і де ?), голова районного виконавчого комітету (1932-1937), перший секретар Корюківського районного комітету КПУ в Чернігівській області (1937-1941).
У роки Великої Вітчизняної війни був секретарем підпільного Корюківського райкому КПУ.
Після звільнення Чернігова був обраний другим (1943-1960), а згодом (у січні 1950) першим секретарем Чернігівського міського комітету КПУ.
За організацію відбудови Чернігова та у зв'язку з тридцятиріччям Української РСР Ф. І. Короткова було нагороджено орденом Леніна.
З 1960 року Ф.І. Коротков перебував на пенсії, продовжував патріотичну роботу. У 1967 році йому було присвоєно звання Почесний громадянин міста Чернігова.

Отже, поява на вимогу компартії в Чернігові вулиці саме імені Короткова не є випадковою, Цей військовий діяч безпосередньо причетний до знищення 70 років тому загарбниками близько 6700 жителів Корюківки після нападу на гарнізон міста партизан, серед яких був і загін Ф. Короткова.

Скандальне найменування нових вулиць в Чернігові вкотре засвідчило, що заради котеджної забудови влада здатна не тільки цинічно фальсифікувати загальні зборів громадян за місцем проживання, але й зухвало принизити історичну пам’ять та культурну спадщину українського народу.

Сергій Соломаха,
член ради Чернігівського міського
товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка






Копія Заяви обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельна компанія «ЕКО-ПАРК» з проханням до міського голови про найменування вулиць



Копія "Протоколу №1 загальних зборів громадян за місцем проживання щодо присвоєння новоутвореним вулицям, у зв’язку з будівництвом котеджної забудови на земельній ділянці на розі вулиць Маресьєва та 1-го Травня м. Чернігова" (відповідно до вимог п.1 ст 45 Розділу 4 Статуту територіальної громади міста Чернігова) від 10 серпня 2012 року







Копія Висновку ДП "Старожитності Полісся" щодо відсутності давнього культурного шару на території землевідводу загальною площею 8,57 га


Копія подання на Миколу Галанова



Копія подання на Федора Короткова





Копія "Протоколу №3 засідання комісії найменування вулиць м. Чернігова" від 19 липня 2012 року













Коментарі (5)
avatar
1
А чого ще можна чекати від чернігівських депутатів регіонально-компартійного розливу?
avatar
2
Те. чим Ви, пане Сергію займаєтесь, безсумнівно потрібне. Але Ви, на мою думку, розпочали не з головного. Попробуйте спочатку добитися, щоби міська влада заговорила виключно державною мовою. Під впливом мови влада зміниться і все інше піде легше.
avatar
3
Я цим переймаюся з 1990 року, коли на сесіях Чернігівської міськради з 150 обранців українську мову вживали у виступах тільки депутати В.Молочко, В.Дворянков, С.Богдан і  С. Соломаха.
Сьогодні таких значно більше...
avatar
4
В ті піднесені роки навіть київська влада і пересічні кияни масово заговорили українською, а потім стався відкат на російську. Сьогодні, особливо від освіченої молоді, все частіше можна почути українську. Але не так часто, як потрібно, щоби вона переважала в повсякденному житті.
avatar
5
щось я не бачу, щоб в україномовної оппозиції йшло легше! хоча, акції, мітинги та блокування Ради - це в них добре виходить! а ось виконувати свої обіцянки, у тому числі й передвиборчі, щось не дуже! он й син Шухевича вже про це каже, що в ооппозиції окрім слів нічого не має, і нічого кращого вони запропонувати не можуть! а Юрію я думаю, видніше з середини, чи не так?
avatar