Чернігівщина: до 20-річчя України готують «краткий курс» її історії?

Закінчується 2010 рік. Цей рік був не тільки роком двох виборів, але й роком, що передує 20-й річниці України, як незалежної держави.
За двадцять років народилося і виросло нове покоління людей. Це - перша ювілейна дата з вершин якої можна побачити і здобутки, і втрати, і головне: зібрати і зберегти для наступних поколінь правдиві свідчення про ці події від їх безпосередніх учасників, бо багато хто з них залишаються ще живими.
Якщо це не зробити зараз, то, як засвідчує досвід ХХ століття, саме через 20 років з часу тих історичних подій правляча владна еліта дасть власну, вигідну тільки їй, оцінку. З цією метою будуть відібрані «потрібні» факти, будуть «забуті» реальні учасників цих подій, а пропаганда фальсифікує зручні образи «канонічних героїв» на зразок Чапаєва, Щорса чи Котовського.
Нагадаю. Бучно відзначати захоплення влади більшовиками у 1917 році, як Велику жовтневу соціалістичну революцію, в СРСР почали тільки після 1937 року з появою «Краткого курса истории ВКП(б)».
Так само і день оголошення в СРСР капітуляції Німеччини у Другій світовій війні 1939-1945 років почав набувати статусу всенародного свята 9 Травня, під мудрим керівництвом комуністичної партії і маршала Брежнєва, тільки після 1965 року.
Звісно, відзначити на Чернігівщині 20-річчя знаменитої чернігівської «ковбасної» революції в ніч з 6 на 7 січня, мабуть, завадили тільки президентські перегони.
Так само, щось завадило відзначити 4 березня і обрання на Чернігівщині місцевих Рад першого демократичного скликання. Хоча пропозиції щодо відзначення цієї події до Чернігівської міської ради надходили навіть від депутатів.
«І правільна сдєлалі, что не атмєтілі», - прозвучало у відповідь.
І ось 1 грудня цього року газета Чернігівської міської ради «Чернігівські відомості» вийшла під гаслом «20 років з вами!» і вітаннями редактора та колективу цієї газети за підписом Чернігівського міського голови О. Соколова і заступника губернатора В. Тканка.
Нагадаю, що 20 років тому О. Соколов працював І-м секретарем обкому комсомолу, а В. Тканко - секретарем міському КПУ по ідеології.
Цікаво, що Днем народження цієї газети кимось визначено не дату прийняття рішення міської ради про заснування газети, її реєстрації чи випуску 4 січня 1991 року газети № 1, а чомусь дату призначення на посаду редактора газети, яка перемогла у конкурсі сигнальних номерів цієї газети.
Отже, «героями» створення першої, некомуністичної газети місцевої ради на Чернігівщині, за задумом творців нової історії України, є «передові» газетярі з обкомівських компартійних і комсомольських газет «Деснянська правда» і «Комсомольський гарт».
У підготовлених до ювілею матеріалах газети «ЧВ» немає навіть згадки про національно-демократичні сили, об’єднані на той час у демократичній депутатські групі «Чернігів», які і були насправді ініціаторами створення «ЧВ», як газети Чернігівської міської громади, як кажуть, під редактора популярної на той час в області радіозаводської багатотиражки «Приборостроитель» Ж. Лозанюк.
Остання добре розуміла, що міська газета «з нуля» на чолі з опозиціонером буде мертвонародженою, і тому сама, після її обрання на посаду редактора, запропонувала провести конкурс сигнального номеру газети.
Отже, підготовка до 20-річчя проголошення держави Україна почалася.
Схоже, що за написання «краткого курсу» її історії вкотре долучилися старі, досвідчені кадри, добре вишколені в компартійних і комсомольських школах.