Чернігів: забута «дорога» до Меморіалу Слави

Практично кожний мешканець Чернігова пишається «парадним» в’їздом до міста з боку Києва по проспекту Миру, а більшість гостей міста щиро заздрять їм.
Ідеш по широкій автостраді з ліхтарями чи не кожні 30 метрів, які освітлюють навіть уночі цю дорогу, як у день, і милуєшся як виблискує підсвічена Катерининська церква кін. XVII – поч. XVIII ст. – кафедральний собор святої великомучениці Катерини УПЦ КП.
Звісно, в такій ситуації поза увагою залишається, так би мовити, «робочий» або «задній» в’їзд до Чернігова по вулиці Лісковицькій з того ж проспекту Миру. Більш того, спроба проїхати цією вулицею, особливо в вночі, вимагає від водіїв і пасажирів міцної нервової системи, а від пішоходів підвищеної обережності і витримки. Асфальтове покриття просіло на 15-20 см, а вибоїни перетворили цю вулицю майже непридатною для проїзду автотранспорту. Тож не дивно, що ДАІ обвішала цю вулицю знаками-попередженнями про дорожні «пастки» та обмежила швидкість руху автотранспорту.
Головна причина: по цій вулиці прокладено низку інженерних комунікацій з люками та головний каналізаційний колектор міста. Кілька років тому труби колектора на цій ділянці поміняли, траншею – заасфальтували. Зробити ж хоча б «ямковий» ремонт після реконструкції каналізаційного колектора в управління житлово-комунального господарства міста, як кажуть, руки не дійшли.
Виникає питання часів ринкової економіки: хто буде оплачувати амортизацію та ремонт автотранспорту чернігівців і гостей міста?
І головне. Можливо посадовці, озброєні владними повноваженнями, забули, що ця «вулиця-дорога» веде до Меморіалу Слави на Болдиних горах, де травні цього року гучно й урочисто відзначено 65-річчя Великої Перемоги?

Сергій СОЛОМАХА