Чернігів пост-чорнобильський

За даними головного управління праці та соціального захисту населення, на 1 січня 2011 року на Чернігівщині проживають 88 тисяч чоловік, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. З них 4,8 тисяч - інваліди, котрі мають статус постраждалих, та 16,7 тисяч – діти-чорнобильці. Відповідно до чорнобильського законодавства, є чотири категорії чорнобильців, для яких передбачені пільги. Законом передбачені і доплати громадянам, які працюють та проживають на забруднених територіях, компенсації за шкоду здоров’я тим, хто через аварію став інвалідом, а також учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС та сім’ям за втрату годувальників.

В Чернігівській області в 2010 році на соціальний захист постраждалих громадян за сімома програмами, що їх виконує головне управління праці та соціального захисту населення, з державного бюджету було виділено 48,7 млн. грн. Це на 4,5 млн. грн. більше, ніж у 2009 році. Ці кошти використані повністю. Щодо путівок, то минулого року Міністерство праці та соціальної політики України для оздоровлення постраждалих Чернігівської області виділило 3774 путівки. З них 2235 - дитячі, 71 - для дорослого з дитиною та 1468 - для чорнобильців, старших за 18 років. Всі путівки розподілені районними та міськими управліннями пропорційно поданих заяв та напрямків захворювання. Оздоровлення проводилося у санаторіях західної, центральної, південної України та в Криму.

Але ці державні виплати насправді є лише невеликою частиною того, що передбачено державними пільгами чорнобильцям. Як повідомив заступник начальника головного управління праці та соціального захисту населення Іван Богуш, компенсація громадянам, які проживають на забруднених територіях, згідно чорнобильського законодавства має бути 50% від мінімальної заробітної платні щомісяця (це приблизно 400 грн.). Насправді люди отримують лише 2 грн. 60 коп. Щодо путівок: хоча їх і було виділено для Чернігівщини майже чотири тисячі, бажаючих оздоровитися згідно з поданими заявами було в рази більше - майже 11 тисяч чоловік. І таких прикладів можна навести багато – це і право чорнобильців на безкоштовні ліки, для отримання яких треба займати черги за день до їх надходження до аптек і яких не вистачає; це і право не безкоштовний автомобіль, котрий протягом останніх років був виділений лише одному чорнобильцю.

Анатолій Лігун – голова Чернігівської обласної організації Союзу Чорнобиль України обурений таким ставленням держави до чорнобильців. Він розповів, що в перші роки незалежності України держава компенсувала до 56% коштів за чорнобильськими пільгами. Тепер лише 12%. “Головна проблема полягає в тому, що за останні 5 років український уряд так і не виділив коштів для підвищення пенсій чорнобильцям, - сказав Анатолій Михайлович. - Розмір їх пенсій становить від 900 до 1200 гривень. І це при тому, що мінімум двічі на рік чорнобильцю треба лягти в лікарню. А лікування зараз дуже дороге!” Для того, щоб повернути собі законні пільги, громадяни почали масово звертатися до суду. І хоча суд приймає рішення на користь позивачів, коштів для повної виплати за пільгами не вистачає.

Питання ефективності державних програм для чорнобильців досліджувала громадська організація “Центр розвитку громади” зі Славутича. За підтримки Міжнародного фонду “Відродження” Центр провів громадську експертизу* ефективності виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Про те, як проходила ця експертиза та якими є її результати, розповіла керівник проекту Валентина Дарнопих.

Пані Дарнопих повідомила, що в Славутичі 85% жителів міста мають різні пільги згідно з Законом „Про соціальний статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Так із 25 тисяч жителів міста близько 21 тисячі відносяться до різних категорій чорнобильців. Чорнобильський статус мають і 8 тисяч дітей, які живуть в Славутичі. Із закриттям енергоблоків Чорнобильської АЕС цей закон мав би полегшити життя жителям Славутича та зменшити соціальну напругу в місті. Але цього не відбувається. На аналіз та з’ясування причин і була спрямована громадська експертиза, що її проводив славутичський Центр розвитку громади.

Під час проведення експертизи представники організації збирали та аналізували інформацію про роботу управління праці та соцзахисту Славутичської міської ради, проводили опитування та інтерв’ю з чорнобильцями (було опитано 200 чорнобильців). Так з’ясувалося, що половина опитаних постраждалих не знають про пільги, передбачені законом (45,5% опитаних). Щодо джерел інформування про Чорнобильське законодавство, то майже 58% опитаних дізнаються про зміни від друзів та колег, 22% - з газети “Теледень-Славутич”, по 10 % - з Інтернету та дошки оголошень, 9% - з телебачення, а 4% - з чорнобильського відділу управління праці та соцзахисту.

Щодо найбільш важливих пільг, то для 37% є важливими пільги на 50% оплату житлово-комунальних послуг. Для кожного п’ятого чорнобильця є важливим безкоштовне отримання ліків, а для 17% навайжливішою пільгою є безкоштовні путівки. 16,5% опитаних вважають для себе потрібними отримання безкоштовних продуктів.

Результатом проведення громадської експертизи є експертні пропозиції, що їх розробив Центр розвитку громади. Згідно з правил проведення громадської експертизи, вони мають бути оприлюднені на сайті Секретаріату Президента та враховані Управлінням у своїй подальшій роботі. Серед пропозицій – внесення змін до чорнобильського законодавства, підвищення ефективності роботи управління праці та соціального захисту, відкритість та прозорість його роботи, а також краще інформування чорнобильців про пільги та законодавчі зміни. Валентина Дарнопих зазначила, що Центр розвитку громади добиватиметься реалізації цих змін.

Валентин Купний – радник Славутичського міського голови, чорнобилець-ліквідатор вважає, що зараз в державі назріла необхідність передивитися пільги постраждалим від аварії на ЧАЕС. Він переконаний, що можна відмовитись від другорядних пільг для того, щоб повністю “працювали” основні пільги, такі як безкоштовні ліки, продукти харчування, оздоровлення чорнобильців.

Учасники засідання дійшли висновку, що можливо до 25 річниці аварії на ЧАЕС держава все ж таки зверне увагу на проблеми чорнобильців та докладе зусиль для їх вирішення. Поки що державну допомогу можна назвати хіба що державною подачкою...

* - Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади (далі - громадська експертиза) є складовою механізму демократичного управління державою, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі.
Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 5 листопада 2008 р. N 976.
Оксана Клименко