Чернігів. Курган "Чорна могила"

Ховали князя. Листопадивсь день
І люд стояв з очима листопаду.
Довкіл зібралось місто молоде,
Яке ще не було Чернігів-градом.
Ішли у небо душі й імена –
І князя, й воїв, челяді й дружини…
Із берегів виходила Десна,
Немов з очей згорьованих сльозини.
Іржали коні і вогонь палав,
Списи ламались, плавились кольчуги.
Перун у небі громом хмари рвав,
Семаргл** мотавсь між недругом і другом.
Як день зітхнув востаннє у рукав,
Народ вже знав за що богів прогнІвив.
Де Чорний князь з дружиною стояв,
Постане місто з іменем Чернігів.

Микола БУДЛЯНСЬКИЙ

*За легендами в Чорній могилі похований князь Чорний зі свитою
**Семаргл – напівбог, можливо, вісник між земними і небесними силами
16.01.2022р.