Чапля на фоні війни

Доки не минуло це літо, хочеться ступити в мою улюблену стихію- простори і принади навколишніх урочищ, знайомих з дитинства . Гисаї, Геркове, Семенкове, Клинівець, Залізняцький Яр, Лемишівка, Вишкварка.

Окрайці дикої природи. Порятунок від моральної втоми. Ніби заворожена не встигла сфотографувати фазаниху-квочечку з добрим десятком курчат.І дику козу, що неквапом жувала молоді кукурудзяні качани і раптом розчинилася в гущавині. І зайчика, проворного, високого, світло-коричневого, спочилого на осонні, під кущиком сої. І струнку чаплю на одній нозі у водоймі, що далеко від берега, і диких качок довкола неї, які ловлять ряску. І бабку з чотирма блакитними крильцями- на листку рогози.

Боже, яке все прекрасне, якби не ця проклята війна, цей молох.

Лариса ТРАЩЕНКО