"Цєлуєм адін раз" або Профанація християнства

У Козельці та Чернігові перебувала частка мощей святого Георгія Побідоносця. Люди стояли в чергах, масовий здвиг народу мав би радувати...

Але самі по собі черги -- прикре радянське явище, яке ні з чим добрим не асоціюється. Нема у Царство Небесне групового входу, спільного для всіх колгоспного...

У Троїцькому соборі при вході на великому столі збирали записки -- начебто для молитви на Афоні. За одне ім'я -- одна гривня. А ті, що безкоштовні -- уже валялися бездоглядними. Власне, й оголошення чесно гласило - мовляв, прочитані будуть по мірі можливості. А що -- як на Афоні прочитають записку, так індульгенція православна буде виписана? Невже звичайний парафіяльний священик, якщо він чистий душею, має менше шансів помолитися щиро за вашого родича чи за вас самих, люди добрі? Чи вся справа таки в грошах?

Біля самих мощей якийсь монах явно не з афонською вимовою, а таки з московською, покрикує: "Целуєм адін раз! Адін раз!". Хіба тут встигнеш зосередитись, про свою душу подумати?!

А як відходиш, -- інший монах показує демонстративно на велику скриню, куди треба кидати гроші. Чомусь згадалося як Христос -- символ миролюбства -- розгнівано виганяв торгашів з храму...

Хіба це віра? хіба це церква? Конвейєр по видурюванню грошей!

Нема на вас святого Георгія Побідоносця, щоб лупонув по митрах та руках загребущих, які своєю захланністю загрібають Христа!

Василь ЧЕПУРНИЙ, православний

Фото з сайту "Високий вал"