Цеглина з гвинтокрила,
або Третій фестиваль льону
Символічним було спускання цеглини з гвинтокрила для закладки нового льонозаводу на Житомирщині, де проходив Третій фестиваль льону. Адже саме Полісся завжди було голубим від цвітіння льону, який традиційно був у числі найголовніших сільськогосподарських культур краю.
Нині ж, як наголосила ініціатор фестивалю, власниця сільськогосподарського підприємства «Зоря» Ірина Костюшко (на фото), у світі попит на волокно з льону минулого року зріс на 6%, але пропозиція від виробників не збільшилася. Це пов’язано з тим, що процес такого виробництва досить тривалий. Так, для завантаження льонозаводу необхідно щороку засівати щонайменше 2,5-3,0 тисяч гектарів льону-довгунця, відтак у сівозміні треба мати до 10 тисяч гектарів ріллі. У разі ж досягнення врожайності трести як у Франції, що становить 8 тонн з гектара, то площі можна буде зменшити втричі.
У рамках Третього фестивалю льону, що проходив у селі Стремигород Коростенського району відбулася дискусійна панель щодо відродження льонарства в Україні. Модератором заходу був Микола Шкурко, голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України».
Ірина Костюшко пояснила потребу громадської організації льонарів, яка щойно зареєстрована: «Є три головні критерії для створення кластера – це географічна концентрація, об’єднання організацій та інститутів, ідея, яка всіх об’єднує. Кластер не може формуватися на порожньому місці. Потрібно, щоб була активна, потужна, дієва галузева асоціація та державна підтримка. Саме тому ми зробили перший крок і створили Громадську спілку «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України».
Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва Житомирського національного агроекологічного університету Ігор Деребон доповнив висвітлення проблематики створення кластерів з точки зору наукової теорії, а юрист консалтингової компанії компанії «APT Consulting», що супроводжує асоціацію, Андрій Ткаченко розкрив проблемні питання відродження льонарської галузі та законодавчої бази. Зокрема було повідомлено, що представники бізнесу з виробництва олій та жирів подали заперечення на законопроект про скасування мита на експорт льону та рижію. Подолати цей бар’єр – таким є першочергове завдання Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України».
Проблемні питання селекції і насінництва в льонарстві розкривали науковці Ігор Маринченко та Катерина Ведмєдєва з інститутів луб’яних та олійних НААН.
Було відмічено, що Полісся дуже вдалий регіон для вирощування не тільки льону, а й таких культур як жито, просо, овес, тощо в сівозміні. Адже льон на одному й тому місці рекомендується сіяти раз на 6-7 років. А от коноплі по коноплях можна сіяти роками. В інституті є гектар конопель, що засівається поспіль з 1931 року і проблем з урожаєм нема. Ігор Маринченко також повідомив дуже цікавий факт, що в Індії наша соняшникова олія найвищої якості стала дешевшою за вироблену з ГМО- сої.
Катерина Ведмєдєва закликала всіх присутніх агровиробників до вирощування саме льону олійного: «Вирощування цієї культури має ряд переваг: це гарний попередник для озимих колосових та інших культур, сівба - одночасно або відразу після зернових, короткий вегетаційний період, рано звільняє поля, збирання врожаю проходить у кінці липня-серпні, це страхова культура в разі загибелі озимих зернових, вона посухостійка і має не складну агротехніку вирощування».
В ході дискусії прозвучала інформація, що на ринку олійного льону частка України в світі складає близько 3%, а в сфері виробництва волокон - на порядок нижча. Основними конкурентами на ринку олійного льону в Європі є Росія і Казахстан. Там діє державна підтримка галузі та відсутнє додаткове митне навантаження експорту. Щодо льону-довгунця, то тут беззаперечним лідером є ЄС, де з 1951 року функціонує єдина Європейська конфедерація льонарства та коноплярства, яка об’єднує та контролює всі етапи виробництва та переробки льону-довгунця. Ця інформація ще раз підтвердила тезу ідеолога Фестивалю льону-2017 Ірини Костюшко про необхідність державної підтримки галузі та активної діяльності Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України» в цьому напрямку.
У ході Дискусійної панелі її учасники підписали Звернення щодо першочергового включення до розгляду Верховної Ради України Законопроекту №4737 «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння льону, подрібненого або не подрібненого, та рижію».
Цікаво, що на український фестиваль льону приїхали не тільки вітчизняні виробники, але й представники сусідніх Білорусі, Молдови та Польщі та Франції і Бельгії і навіть далекої Південно- Африканської республіки.
Василь ЧЕПУРНИЙ,
фото прес- служби Житомирської ОДА
Символічним було спускання цеглини з гвинтокрила для закладки нового льонозаводу на Житомирщині, де проходив Третій фестиваль льону. Адже саме Полісся завжди було голубим від цвітіння льону, який традиційно був у числі найголовніших сільськогосподарських культур краю.
Нині ж, як наголосила ініціатор фестивалю, власниця сільськогосподарського підприємства «Зоря» Ірина Костюшко (на фото), у світі попит на волокно з льону минулого року зріс на 6%, але пропозиція від виробників не збільшилася. Це пов’язано з тим, що процес такого виробництва досить тривалий. Так, для завантаження льонозаводу необхідно щороку засівати щонайменше 2,5-3,0 тисяч гектарів льону-довгунця, відтак у сівозміні треба мати до 10 тисяч гектарів ріллі. У разі ж досягнення врожайності трести як у Франції, що становить 8 тонн з гектара, то площі можна буде зменшити втричі.
У рамках Третього фестивалю льону, що проходив у селі Стремигород Коростенського району відбулася дискусійна панель щодо відродження льонарства в Україні. Модератором заходу був Микола Шкурко, голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України».
Ірина Костюшко пояснила потребу громадської організації льонарів, яка щойно зареєстрована: «Є три головні критерії для створення кластера – це географічна концентрація, об’єднання організацій та інститутів, ідея, яка всіх об’єднує. Кластер не може формуватися на порожньому місці. Потрібно, щоб була активна, потужна, дієва галузева асоціація та державна підтримка. Саме тому ми зробили перший крок і створили Громадську спілку «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України».
Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва Житомирського національного агроекологічного університету Ігор Деребон доповнив висвітлення проблематики створення кластерів з точки зору наукової теорії, а юрист консалтингової компанії компанії «APT Consulting», що супроводжує асоціацію, Андрій Ткаченко розкрив проблемні питання відродження льонарської галузі та законодавчої бази. Зокрема було повідомлено, що представники бізнесу з виробництва олій та жирів подали заперечення на законопроект про скасування мита на експорт льону та рижію. Подолати цей бар’єр – таким є першочергове завдання Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України».
Проблемні питання селекції і насінництва в льонарстві розкривали науковці Ігор Маринченко та Катерина Ведмєдєва з інститутів луб’яних та олійних НААН.
Було відмічено, що Полісся дуже вдалий регіон для вирощування не тільки льону, а й таких культур як жито, просо, овес, тощо в сівозміні. Адже льон на одному й тому місці рекомендується сіяти раз на 6-7 років. А от коноплі по коноплях можна сіяти роками. В інституті є гектар конопель, що засівається поспіль з 1931 року і проблем з урожаєм нема. Ігор Маринченко також повідомив дуже цікавий факт, що в Індії наша соняшникова олія найвищої якості стала дешевшою за вироблену з ГМО- сої.
Катерина Ведмєдєва закликала всіх присутніх агровиробників до вирощування саме льону олійного: «Вирощування цієї культури має ряд переваг: це гарний попередник для озимих колосових та інших культур, сівба - одночасно або відразу після зернових, короткий вегетаційний період, рано звільняє поля, збирання врожаю проходить у кінці липня-серпні, це страхова культура в разі загибелі озимих зернових, вона посухостійка і має не складну агротехніку вирощування».
В ході дискусії прозвучала інформація, що на ринку олійного льону частка України в світі складає близько 3%, а в сфері виробництва волокон - на порядок нижча. Основними конкурентами на ринку олійного льону в Європі є Росія і Казахстан. Там діє державна підтримка галузі та відсутнє додаткове митне навантаження експорту. Щодо льону-довгунця, то тут беззаперечним лідером є ЄС, де з 1951 року функціонує єдина Європейська конфедерація льонарства та коноплярства, яка об’єднує та контролює всі етапи виробництва та переробки льону-довгунця. Ця інформація ще раз підтвердила тезу ідеолога Фестивалю льону-2017 Ірини Костюшко про необхідність державної підтримки галузі та активної діяльності Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України» в цьому напрямку.
У ході Дискусійної панелі її учасники підписали Звернення щодо першочергового включення до розгляду Верховної Ради України Законопроекту №4737 «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння льону, подрібненого або не подрібненого, та рижію».
Цікаво, що на український фестиваль льону приїхали не тільки вітчизняні виробники, але й представники сусідніх Білорусі, Молдови та Польщі та Франції і Бельгії і навіть далекої Південно- Африканської республіки.
Василь ЧЕПУРНИЙ,
фото прес- служби Житомирської ОДА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |