Букет білих квітів від дівчинки патріарху

Одного разу, коли Вселенський Патріарх Варфоломей йшов на службу у свій патріарший собор на Фанарі, до нього підійшов священик, екзарх в Україні і попросив про молитву і благословення для дівчинки з Волині.
Він розповів, що та дівчинка перебуває у важкому стані на межі життя і смерті. А її батько, під дверима реанімації захлинаючись сльозами, дзвонить і настирливо просить: підійди, підійди, попроси, хай Патріарх помолиться і благословить її!

Патріарх уважно вислухав. "Як, як її звати, Марта?" - знову перепитав ім'я. Благословив. І пішов молитися.
У час тієї служби, тієї молитви, у хвилини того благословення, відбулося те, що сама Марта і її батьки ніколи не забудуть. Бог її лишив батькам. Вона одужала.

Минуло три роки. Та дівчинка з реанімації, про яку молився Патріарх Варфоломій, приїхала у Київ, щоб подякувати йому особисто. І байдуже, що зламала того літа ногу, - й на милицях здолала сходи Андріївської церкви.

Хвилюючись, вона подарувала Патріарху букет білих квітів. "Ви і вдячність Вам будуть завжди у моєму серці" - хвилюючись, сказала дівчинка сивочолому Патріарху. Який обійняв, поцілував і благословив її...
На життя...

Віктор МАРТИНЕНКО