"Бригадир" з манерами лорда тепер в телевізорі...

Коли я писав книжку про УБОП (Управління боротьби з організованою злочинністю), багато годин провів в надзвичайно цікавих розмовах з міліцейськими генералами, полковниками, майорами. Але не тільки з ними.

Для повноти картини оперативні працівники УБОП, працівники кримінальної розвідки, вирішили організувати мені зустріч з колишнім бандитом, "бригадиром" одного з найвідоміших київських "кримінальних авторитетів". Умова зустрічі була така: я повинен бути без диктофона, без мобільного телефона, без будь-якої іншої "електроніки". Також я не мав права запитати ім*я та прізвище цього персонажа. Я погодився. Спершу подумав, що, певно, повезуть мене в одну із тюрем на зустріч з "героєм". Та я, чомусь, навіть не здивувався, коли ми поїхали не в тюрму, а в один із найдорожчих київських ресторанів.

По один бік столу сиділи я та організатор зустрічі генерал-лейтенант міліції, а напроти нас - респектабельний чоловік в підкреслено дорогому одязі, з манерами англійського лорда. Ми пили коньяк, розмовляли більше чотирьох годин. З окремих деталей я вирахував, що він є власником цього ресторану. Я багато чого від нього дізнався такого, чого в силу вродженої скромності не могли мені розповісти працівники міліції. Майже всі його сюжети, поряд з іншими сюжетами й документами міліції, увійшли до книги.

Тепер цього чоловіка я щоденно бачу по телевізору. Й дивуюся, навіщо він натягнув на себе маску дурня?.. Вона йому зовсім не підходить. І ще нюанс. Хоч пройшло вже десять років з часу написання книги, я жодного разу ні в кого не запитав його прізвище. А навіщо?.. Я й так його знаю))

Іван БЕЗСМЕРТНИЙ