Бо поляк і в тіарі лишається поляком!

Сьогодні день пам'яті Папи Римського Івана Павла II. Я поважаю цього видатного чоловіка і навіть перечитував двотомник Джорджа Вейгела про нього.

Але - люби, Боже, правду.

Іван Павло II канонізував якогось львівського архієпископа, що жив у часи митрополита Андрея Шептицького і шкодив йому та українській церкві. А Шептицького - ні. Бо поляки вважали графа Андрея зрадником, який перейшов на українську сторону. А Кароль Войтила, хоч і в папській тіарі, але лишився поляком.

Той канонізований нічим особливими не відзначився і я навіть його прізвища не запам'ятав - якийсь -ський. А Шептицький, безумовно, видатний чоловік не тільки для українців, але і для росіян, бо в них вікаріат створив, і для католицької церкви загалом. Проте Рим папський надсилав йому листи з адресацією не "митрополиту Львівському...", а якось так - типу "перебуваючому у Львові". Щоб не образити поляків!

Про це пише сумлінний дослідник Роман Горак у товстелезній біографії митрополита Андрея Шептицького.
Як і про те, що безумовно видатний чоловік - примас Польщі кардинал Вишинський ДВІЧІ зупиняв канонізацію митр. Шептицького. Бо теж поляк. Нє пазвалям, як у них прийнято було...

Висновок: безсумнівно, Москва нам не мати. Але 100% і Рим нам не батько.

Василь ЧЕПУРНИЙ