Головна › Новини › ПОГЛЯД
Безмайданні брити
11-Бер-18 261 5.0 0
У фільмі "Темні часи" з Гаррі Олдменом, мене більше за все вразила сцена, коли Чьорчіль спілкується в метро з пасажирами. Коли пасажири хором заявляють: "Ми будемо битися!" і "Ніяких переговорів з Гітлером!". Це у той час, коли члени воєнного кабінету до переговорів з Гітлером Чьорчіля у фільмі примушують.

Вразила - бо вкотре бачу, що з погляду пересічного українського борцуна-всепропадли, англійці - збіговисько рабів і кріпаків. Ну яка ж це нація?

Вони ревуть "Ми будемо битися!" Нікому з них на думку не спадає заявити: "За кого мені битися? За палаци лорда Кавендіш? За золото Bank of London? За садиби вуглевих королів Бірмінгему? За вітрини салонів Селфріджа? За курортні вояжі судовласників Глазго і Ліверпуля? За лордів-корупціонерів з парламенту?" Ніхто не волає: "Нащо мені ваша війна?! Я й за Гітлера жив би!"

Ніхто не згадує, що Гітлер був соціаліст. А британська еліта?

Радянські моряки в мемуарах часто цитували слова моряків британських, про те що британським капітанам власники збройних виробництв доплачували за розстріляні торпеди і снаряди - щирий привіт британському бюджету. Ніхто не згадує, що лоббістами мирної політики Чемберлена яка ледь не довела Англію до катастрфи, були в першу чергу британські торгівельні корпорації - війна псувала їхній бізнес. Ніхто не згадає, що Англія 40-х це та сама, описана Агатою Кристі та Джоном ле Карре - з пихатою аристократією і безпритульними дітлахами, що сплять під мостами.

Жоден англієць не запитує Чьорчіля: "пане прем'єра, а як воно - бути прем'єром, що зранку до ночі заливає сливу, ніколи не їздив у метро та автобусі, і не стояв у черзі за хлібом, в країні де армія гине під Дюнкерком?"

Ревучі: "ніяких переговорів з Гітлером!" жоден англієць не запитує: "пане Чьорчіль, але якщо Гітлер - монстр і потвора, якого ж ви тоді так палко підтримували симпатика Гітлера, короля Едварда VIIІ? Тоді Гітлер для Вас потворою не був?"

І уявіть! Ніхто не заявив Чьорчілю про те, що злочинна влада злила чесних патріотів у Іловай... вибачте, в Кале.

Правда, лохи? Збіговисько дуполизів... Кріпаки лордів... Туди б Єгорку! Або Семена! Або хоча б Мочанова якогось - вони б їм там намітингували!

От тільки дивишся на сучасну Британію і проти волі запитуєш себе - а може тоді прибічники Чьорчіля таки були праві? А ті хто закликали хитати Британію зсередини - всілякі соціалісти, опозиціонери та палкі ірландські патріти - може й справді були лише гітлерівськими маріонетками? І може права була тоді абсольно незаконна в ті часи МІ-5, яка цим опозиціонерам по підвалах пояснювала, що не можна волати під час війни "Ворог не на фронті - ворог у Вестмінстері?"

Схоже саме в цьому моє основне відрізнення від борцунів. Їм кортить нових великих Майданів. А мені - великої України. На кшталт Британії.

Дмитро ВОВНЯНКО



Теги:російсько- українська війна, Гаррі Олдмен, Темні часи, Дмитро Вовнянко


Читайте також



Коментарі (0)
avatar