Без наших прапорщиків вони загнуться

Іноді навіть страшнувато, як розгортається думка. Написав, що Куліш провів нам правописну реформу з відмовою від всіх ятів та єрів на 62 роки раніше, ніж в російській мові. (Росіяни спромоглися зробити це лише лише після революції у 1918 (?) і не так послідовно щодо фонетичного запису). І одразу пригадав, що реформа літературної мови, проведена Котляревським, теж якось в нас відбулася раніше. "Енеїду" Котляревського опубліковано в 1798, за рік до народження їхнього реформатора-Пушкіна. Ну нехай його перший великий твір про сімейство Горових "Руслан і Людмила" - вже був реформаторським - це буде вже 1820 рік публікації. А насправді треба мабуть брати вершинний здобуток - "Євгенія Онєгіна" (в перекладі М.Рильського) - 1832. - 34 роки після "Енеїди".

Заснування і шалений успіх модерного українського театру корифеїв (1882, м.Кропивницький) теж прийшлися на півтора десятиліття раніше МХАТу (1898, м. Москва).

І так далі. Тобто навіть якщо абстрагуватися, хто насправді робив ту "російську" культурку - І Станіславський, і Немирович-Данченко, та і "широкогрудий х*х*л" Чехов - "вихрести" з українців, а їхній "Вишневий сад" - то репліка Шевченкового "садку вишневого коло хати".

Тобто чи не всі новації в російську культур-мультур приходили з України. А потім вже вони несли світло імперської культури до впокорених народів, в тому числі до наших манкуртів, яким своє рилом не вийшло. Тобто, наші адепти великої культур-мультур просто споживали своє в московському переспіві і на десятиліття пізніше. Ну штош. Хоч так.

І ось нам набридло і ми відділилися. Ось це - головний наслідок. Якщо ми ще трохи протримаємося, вони просто загнуться через брак творчих людей, бо їх потребує не тільки культура, а всі сфери життя, як ось служба прапорщиком.

Антон САНЧЕНКО