Американець довів у суді, що борщ — українська страва
37-річний Кілліан Деро Гоффман з Нью-Йорка побачив у супермаркеті у США, власником якого був росіянин, напис: “Борщ — це російська страва”. Цей напис так обурив чоловіка, який вболіває за Україну, що він подав до суду на крамницю. І переміг!
Кілліан щебече солов’їною так, що може втерти носа багатьом українцям! Він — американець бельгійського походження. Працює програмістом, помічником юриста, є власником віртуального мобільного провайдера.
“Моя прабабуся була українкою, а прадід — німцем, — розповідає американець “Експресу”. — Він служив солдатом СС, але згодом перейшов на бік українських повстанців, бо ненавидів нацистів і більшовиків. У Другу світову війну прадідусь, щоб урятувати життя свїй дружині й доньці Алевтині, відправив їх в Україну, у Харківську область, у маленьке село Судиха.
Прадід вивів українських солдатів з-під обстрілу дорогою, яку знали лише німці. Згодом його за це розстріляли. У пам’ять про моїх рідних я вирішив вивчати українську мову”.
У супермаркеті я побачив напис, що борщ — це російська страва. Страшенно обурився! Тож подав судовий позов про навмисне введення в оману споживачів. Я використав інформацію, підтверджену міжнародною агенцією, де вказано, що борщ — страва українського походження. Цю агенцію дуже поважають у всьому світі, тож у судді не було підстав сумніватися. В результаті, буквально нещодавно, суд виніс рішення на мою користь.
Борщ — це українська страва! А власники магазину були змушені прибрати неправдиву інформацію з вітрини. Американець також розповів, як йому вдалося вивчити українську мову. Нью-Йоркська публічна бібліотека відома як одна з найкращих книгозбірень у світі. Там Калліан брав спеціальну літературу та словники українською і намагався потроху читати. Першими вдалось освоїти фрази “Ласкаво просимо до України!” та “Щиро дякую!”. Завдяки українському другу, який мешкає у Києві, Калліан постійно практикує свої навички мови. За словами американця, українську мову він вивчив за рік і тепер з легкістю спілкується нею. Також Калліан розповів, що у 2010 році відвідав кожну область України і сподівається повторити це ще раз.
— I як саме ти опановував солов’їну?
— Приходив до Нью-Йоркської публічної бібліотеки, що відома як одна з найкращих книгозбірень у світі, брав там спеціальну літературу, словники українською і потроху читав. Перші фрази, які освоїв, — “Щиро дякую!” і “Ласкаво просимо до України!” Важко давалися дієприкметникові та дієприслівникові звороти. А от відмінки — легко! Практикую українську мову з близьким другом, який живе у Києві. Він допомагає мені правильно вимовляти українські слова, навчає граматики. Також вчить мене діалектів.
Загалом мені вдалося оволодіти українською приблизно за рік. Тепер спілкуюся на рівні носія. Ну, ти сам це чуєш (усміхається). Люблю читати книжки про історію України. Нещодавно мені порадили “Енеїду” Івана Котляревського, планую прочитати її”.
— Розкажи докладніше історію про борщ.
— У супермаркеті я побачив напис, що борщ — це російська страва. Страшенно обурився! Тож подав судовий позов про навмисне введення в оману споживачів. Я використав інформацію, підтверджену міжнародною агенцією (International ISBN Agency), де вказано, що борщ — страва українського походження. Цю агенцію дуже поважають у всьому світі, тож у судді не було підстав сумніватися. В результаті, буквально нещодавно, суд виніс рішення на мою користь. Борщ — це українська страва! А власники магазину були змушені прибрати неправдиву інформацію з вітрини.
— Тепер ти український герой! Хочеться пригостити тебе найсмачнішим борщем! Плануєш поїздку в Україну?
— Мрію потрапити до вас знову! У 2010 році відвідав кожну область України. Це був гарний досвід. Сподіваюся його повторити! До зустрічі!
Автор: Максим Сослюк
Міжнародний кур'єр
Кілліан щебече солов’їною так, що може втерти носа багатьом українцям! Він — американець бельгійського походження. Працює програмістом, помічником юриста, є власником віртуального мобільного провайдера.
“Моя прабабуся була українкою, а прадід — німцем, — розповідає американець “Експресу”. — Він служив солдатом СС, але згодом перейшов на бік українських повстанців, бо ненавидів нацистів і більшовиків. У Другу світову війну прадідусь, щоб урятувати життя свїй дружині й доньці Алевтині, відправив їх в Україну, у Харківську область, у маленьке село Судиха.
Прадід вивів українських солдатів з-під обстрілу дорогою, яку знали лише німці. Згодом його за це розстріляли. У пам’ять про моїх рідних я вирішив вивчати українську мову”.
У супермаркеті я побачив напис, що борщ — це російська страва. Страшенно обурився! Тож подав судовий позов про навмисне введення в оману споживачів. Я використав інформацію, підтверджену міжнародною агенцією, де вказано, що борщ — страва українського походження. Цю агенцію дуже поважають у всьому світі, тож у судді не було підстав сумніватися. В результаті, буквально нещодавно, суд виніс рішення на мою користь.
Борщ — це українська страва! А власники магазину були змушені прибрати неправдиву інформацію з вітрини. Американець також розповів, як йому вдалося вивчити українську мову. Нью-Йоркська публічна бібліотека відома як одна з найкращих книгозбірень у світі. Там Калліан брав спеціальну літературу та словники українською і намагався потроху читати. Першими вдалось освоїти фрази “Ласкаво просимо до України!” та “Щиро дякую!”. Завдяки українському другу, який мешкає у Києві, Калліан постійно практикує свої навички мови. За словами американця, українську мову він вивчив за рік і тепер з легкістю спілкується нею. Також Калліан розповів, що у 2010 році відвідав кожну область України і сподівається повторити це ще раз.
— I як саме ти опановував солов’їну?
— Приходив до Нью-Йоркської публічної бібліотеки, що відома як одна з найкращих книгозбірень у світі, брав там спеціальну літературу, словники українською і потроху читав. Перші фрази, які освоїв, — “Щиро дякую!” і “Ласкаво просимо до України!” Важко давалися дієприкметникові та дієприслівникові звороти. А от відмінки — легко! Практикую українську мову з близьким другом, який живе у Києві. Він допомагає мені правильно вимовляти українські слова, навчає граматики. Також вчить мене діалектів.
Загалом мені вдалося оволодіти українською приблизно за рік. Тепер спілкуюся на рівні носія. Ну, ти сам це чуєш (усміхається). Люблю читати книжки про історію України. Нещодавно мені порадили “Енеїду” Івана Котляревського, планую прочитати її”.
— Розкажи докладніше історію про борщ.
— У супермаркеті я побачив напис, що борщ — це російська страва. Страшенно обурився! Тож подав судовий позов про навмисне введення в оману споживачів. Я використав інформацію, підтверджену міжнародною агенцією (International ISBN Agency), де вказано, що борщ — страва українського походження. Цю агенцію дуже поважають у всьому світі, тож у судді не було підстав сумніватися. В результаті, буквально нещодавно, суд виніс рішення на мою користь. Борщ — це українська страва! А власники магазину були змушені прибрати неправдиву інформацію з вітрини.
— Тепер ти український герой! Хочеться пригостити тебе найсмачнішим борщем! Плануєш поїздку в Україну?
— Мрію потрапити до вас знову! У 2010 році відвідав кожну область України. Це був гарний досвід. Сподіваюся його повторити! До зустрічі!
Автор: Максим Сослюк
Міжнародний кур'єр
| Читайте також |
| Коментарі (0) |