А "зелені гігакалорії" - краще!
Ще зовсім недавно чиновники різних рівнів і депутати всіляких рад гордо фотографувалися на фоні металевих тичок з голубим вогником дорогого російського газу. Здавалось, уже й хутори посадять на газову голку залежності. Тих же, хто смів подавати голос про опалення торфом, дровами, соломою, лозою, вважали відсталими людьми з позаминулого століття. Замовчуючи, що Європа якраз і бере курс на все більшу заміну газу біологічним паливом.
Данці нас навчать
Не випадково маленька Данія навчає зараз представників об’єднаних територіальних громад в Україні жити без газу. Саме Українсько- данський енергетичний центр спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України провів семінар у Чернігові – вже вп’яте у регіонах нашої держави. У тій таки Данії виробництво теплової енергії з відновлювальних джерел становить 47 відсотків, тоді як в Україні – 1,3 %.
Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук запевнив представників місцевих громад та бізнесу, що проекти з відновлюваної енергетики – це стовідсоткове соціально-економічне зміцнення територіальних громад, активізація роботи малого і середнього бізнесу, створення нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджетів. Долучення місцевих громад до розбудови ринку відновлюваних джерел енергії гарантує їм заробіток та економічний розвиток.
Скажімо, Корюківська ТЕС, щойно введена в експлуатацію, дала змогу перевести школи, дитсадки району на «зелену» енергію. Більше того – прикордонна Корюківка буде давати свій внесок енергії у загальну систему України. Як повідомив заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації Сергій Сергієнко, ще потужнішу ТЕС планують поставити у Семенівському районі. Для району, який має всього 4 бюджетоформуючі підприємства – це надзвичайна подія і для працевлаштування місцевих жителів, і для енергетичної незалежності.
«Сьогодні Волинь шле на експорту Польщу тріску з енергетичної верби, а звідти до нас йде вугілля. Думаю, що це неправильно» - наголосив голова Держенергоефективності Сергій Савчук.
Чернігівщина багата і лісами, і торфом. Навколо останнього роками точаться позиційні війни, про що не раз інформував «Голос України». Два підприємства галузі, що лишилися, працюють з надривом – київське керівництво то присилає невгодне керівництво, яке ладналося довести заводи до банкрутства, то не надає дозволів на розробку торф’яних полів… «Чернігівський торф уже використовується ТЕЦ, але не нашою», - зауважив Сергій Сергієнко і запевнив, що обласна адміністрація допомагатиме розвитку Смолинського та Ірванцівського підприємств «Чернігівторфу».
Довідка.
Торік в Чернігівській області скорочено використання газу майже на 10%. Вдалося залучити інвесторів, які працюють по всій області у проектах з використання замість газу альтернативних видів палива, в першу чергу, відходів деревини, торфу. Зокрема, минулого року на 59 об'єктах проведено роботи з переведення котелень на використання альтернативних видів палива.
Тепло з димаря?
«У Литві заборонено встановлювати великі котли без утилізації тепла диму», - інтригував член Біоенергетичної асоціації України Володимир Майстришин. Простіше кажучи, економна Європа вчить нас брати навіть із димарів тепло. І вже є в нас результати – у Борисполі утилізація тепла димових газів обігріває місто. Адже температура скидових димів котельні становить, як правило, не менше 110 градусів.
До речі, Володимир Майстришин у той же час переконував місцевих владців не віддавати комунальні ТЕЦ комерсантам: «Підприємець, і я в тому числі, будемо намагатися підняти тариф, що дорівнюватиме зменшенню споживачів та інвестиційним втратам». Натомість він доводить, що кожна міська управа здатна справитися зі своїм майном з користю для містян. А підприємці мають заробляти на транспортуванні тепла.
Сонячні батареї – вже реальність?
Вже навіть у селах, хоч і рідко, можна побачити на дахах сонячні батареї. Сергій Савчук запевнив, що держава вже сьогодні компенсує 35 відсотків їх вартості для індивідуальних господарств. А в Житомирській області місцева влада додає ще 20 відсотків. Тому кожного року кількість таких господарств зростає, є 19 і в Чернігівській області. Є сонячна батарея навіть на чернігівському католицькому костелі. Хоча, звісно, таке задоволення все ж лишається дорогим.
Цікаві приклади.
Сонячна електростанція в Шаргороді (Вінницька область) на майже 6 гектарах: скорочення шкідливих викидів в атмосферу біля 10 тисяч тонн.
Ботієвська вітроелектростанція (Запорізька область) – найбільша в Європі, її потужність 200 МВт. Щороку в електромережу України дає 634 млн кВт
Біогазовий комплекс «Оріль- лідер» (Вінницька область): 100% переробка курячого посліду з силосом сорго дає 10 000 Гкал та заміщення природного газу для птахофабрики.
…І останній момент – на Чернігівщині, особливо у північних районах, багато земель, які малопридатні для сільськогосподарських врожаїв. Але вирощування там енергетичної верби – вірний шлях для ефективного використання природніх ресурсів.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
м. Чернігів
Данці нас навчать
Не випадково маленька Данія навчає зараз представників об’єднаних територіальних громад в Україні жити без газу. Саме Українсько- данський енергетичний центр спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України провів семінар у Чернігові – вже вп’яте у регіонах нашої держави. У тій таки Данії виробництво теплової енергії з відновлювальних джерел становить 47 відсотків, тоді як в Україні – 1,3 %.
Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук запевнив представників місцевих громад та бізнесу, що проекти з відновлюваної енергетики – це стовідсоткове соціально-економічне зміцнення територіальних громад, активізація роботи малого і середнього бізнесу, створення нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджетів. Долучення місцевих громад до розбудови ринку відновлюваних джерел енергії гарантує їм заробіток та економічний розвиток.
Скажімо, Корюківська ТЕС, щойно введена в експлуатацію, дала змогу перевести школи, дитсадки району на «зелену» енергію. Більше того – прикордонна Корюківка буде давати свій внесок енергії у загальну систему України. Як повідомив заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації Сергій Сергієнко, ще потужнішу ТЕС планують поставити у Семенівському районі. Для району, який має всього 4 бюджетоформуючі підприємства – це надзвичайна подія і для працевлаштування місцевих жителів, і для енергетичної незалежності.
«Сьогодні Волинь шле на експорту Польщу тріску з енергетичної верби, а звідти до нас йде вугілля. Думаю, що це неправильно» - наголосив голова Держенергоефективності Сергій Савчук.
Чернігівщина багата і лісами, і торфом. Навколо останнього роками точаться позиційні війни, про що не раз інформував «Голос України». Два підприємства галузі, що лишилися, працюють з надривом – київське керівництво то присилає невгодне керівництво, яке ладналося довести заводи до банкрутства, то не надає дозволів на розробку торф’яних полів… «Чернігівський торф уже використовується ТЕЦ, але не нашою», - зауважив Сергій Сергієнко і запевнив, що обласна адміністрація допомагатиме розвитку Смолинського та Ірванцівського підприємств «Чернігівторфу».
Довідка.
Торік в Чернігівській області скорочено використання газу майже на 10%. Вдалося залучити інвесторів, які працюють по всій області у проектах з використання замість газу альтернативних видів палива, в першу чергу, відходів деревини, торфу. Зокрема, минулого року на 59 об'єктах проведено роботи з переведення котелень на використання альтернативних видів палива.
Тепло з димаря?
«У Литві заборонено встановлювати великі котли без утилізації тепла диму», - інтригував член Біоенергетичної асоціації України Володимир Майстришин. Простіше кажучи, економна Європа вчить нас брати навіть із димарів тепло. І вже є в нас результати – у Борисполі утилізація тепла димових газів обігріває місто. Адже температура скидових димів котельні становить, як правило, не менше 110 градусів.
До речі, Володимир Майстришин у той же час переконував місцевих владців не віддавати комунальні ТЕЦ комерсантам: «Підприємець, і я в тому числі, будемо намагатися підняти тариф, що дорівнюватиме зменшенню споживачів та інвестиційним втратам». Натомість він доводить, що кожна міська управа здатна справитися зі своїм майном з користю для містян. А підприємці мають заробляти на транспортуванні тепла.
Сонячні батареї – вже реальність?
Вже навіть у селах, хоч і рідко, можна побачити на дахах сонячні батареї. Сергій Савчук запевнив, що держава вже сьогодні компенсує 35 відсотків їх вартості для індивідуальних господарств. А в Житомирській області місцева влада додає ще 20 відсотків. Тому кожного року кількість таких господарств зростає, є 19 і в Чернігівській області. Є сонячна батарея навіть на чернігівському католицькому костелі. Хоча, звісно, таке задоволення все ж лишається дорогим.
Цікаві приклади.
Сонячна електростанція в Шаргороді (Вінницька область) на майже 6 гектарах: скорочення шкідливих викидів в атмосферу біля 10 тисяч тонн.
Ботієвська вітроелектростанція (Запорізька область) – найбільша в Європі, її потужність 200 МВт. Щороку в електромережу України дає 634 млн кВт
Біогазовий комплекс «Оріль- лідер» (Вінницька область): 100% переробка курячого посліду з силосом сорго дає 10 000 Гкал та заміщення природного газу для птахофабрики.
…І останній момент – на Чернігівщині, особливо у північних районах, багато земель, які малопридатні для сільськогосподарських врожаїв. Але вирощування там енергетичної верби – вірний шлях для ефективного використання природніх ресурсів.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
м. Чернігів
Читайте також |
Коментарі (0) |