реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ

,,, А за Зінченком стояла Юлія

18-Лис-21 628 0.0 0
Одна "добра душа" закинула на мою сторінку лінк на прес-конференцію такого собі Олександра Зінченка, яка хоча й відбулася приблизно 13 років тому, але була присвячена переважно тодішньому Секретарю РНБО Петру Порошенку.
Насправді це був лише початок великої контратаки як на Ющенка, так і на все те, що вдалося тоді здобути Помаранчевому Майдану і революції того ж кольору у грудні 2004 року.

Я того дня слухав це тільки по радіо, тому не зауважив багато дуже цікавих речей, які побачив лише тепер

1. Зінченко читає текст по папірцю. Я знав Зінченка давно і особисто, то ж добре знаю, що він ніколи не ліз за словом у кишеню - імпровізував і промовляв як Горбачов, - без тексту і без шпаргалок.

2. Виглядає як оголошення війни, написане не Зінченком, але доручене йому, аби він це прочитав.

3. Тепер я вже чітко знаю що "каррупция" це тема більшовиків , сталіністів і брежнєвців, які з тою "каррупцией" постійно "боролися", але жодного разу її не побороли. Бо вони самі її очолювали , а за боротьбу з корупцією видавали свою боротьбу з політичними противниками і просто конкурентами за владу. Лояльні до більшовиків, Сталіна, Брежнєва та їм подібних, отримували можливість займатися тією корупцією скільки завгодно (лиш би ділилися здобиччю), а противники отримували боротьбу з "корупцією" зі всєю "строгістю закону". .

4. Після відходу Порошенка з посади корупція лише збільшилася, торгівля судовими рішеннями досягла фантастичних, майже індустріальних, масштабів, вплив на суди наступних влад зріс неймовірно, а так звані "нехороші любі друзі" Ющенка всі без винятку стали "дорогими друзями" Тимошенко, і лише один - Фірташ - другом Януковича.

5. Президента Ющенка позбавили останнього важелю для впливу на країну, дотримання права, і це стало, зокрема, причиною того що бандити не "опинилися в тюрмах" .

6. Таке враження що цей текст написали саме оті бандити яким тоді цілком реально світили перспективи попасти на нари.

7. А ось як саме виглядає інформаційна і суспільна ізоляція Ющенка, про яку говорив тоді Зінченко, і яка нібито була створена навколо нього "нехорошими друзями", можна побачити по сьогоднішньому стану Ющенка в Безрадичах, де він вже майже 10 років перебуває в стані інформаційної блокади і майже повної ізоляції, а кожна його спроба кудись виїхати і десь виступити - оперативно блокується платними "фейкоактивістами" і медія-тролями.

8. Якби Порошенко тоді зостався на своєму посту - то ми би можливо жили би вже в іншій економіці та іншому суспільстві, де більшість того що обіцяв Ющенка на президентських виборах , було б реалізоване - дерегуляція і ринковість економіки, посилення армії і виробництво української бойової авіації, адекватне судочинство, членство в НАТО, відсутність війни з Росією, і ще багато-багато чого.

9. Порошенко зараз успішно реалізує все те що тоді планував здійснити Ющенко, вірніше все що планувала зробити його команда і сам Порошенко - як один із провідних учасників тієї команди.
І в додаток до цього Порошенко зараз успішно і методично втілює ті речі, про які за Помаранчевої революції ще навіть і не мріяли :
-асоціація з ЄС,
- безвіз;
- Томос;
- децентралізація управління на місцях.
- держзакупівлі через Прозорро
- електронне публічне декларування статків всіма причетними до державних грошей;
- деолігархізація - повернення державі Укрнафти, Укртранснафти , націоналізація Приватбанку;
- корпоратизація держпідприємств і відкриті конкурси для їхнього менеджменту
- декомунзація - зміна комуністичних топонімічних назв і демонтаж памятників;.
- впровадження квоти на українську мову на тб радіо;
- заборону кремлівських мас-медіа, соцмереж і найбільших російських ІТ-сервісів;
- відновлення фінансування українського кіно..

Самого Зінченка я знав ще з Москви - він себе вів тоді достойно і проукраїнськи. Він прибув до Москви, коли я вже був там доволі відомим і впливовим громадським діячем. Правда незабаром мене фактично депортували з тієї Москви. Але навіть вже будучи на посаді Секретаря Політичної ради РУХу у Києві, я доволі продуктивно співправцював з тим Зніченком саме в проукраїнскому контексті.

Однак вже у 1992 році, доволі впливовий політичний сегмент українських націонал-комуністів і націонал -комсомольців та примкнулих до них "націонал-кадебістів", був жорстоко розгромлений. Це відбулося разом з "канцлеризацією" прем'єра Леоніда Кучми , якому у жовтні 1992 року рішенням Верховної Ради передали всі повноваження тодішнього Президента Кравчука. Фактично це був вульгарний, але добре продуманий і спланований державний переворот, внаслідок якої до влади у вже незалежній Україні , повернулася промосковська партійна , комсомольська і "червоно-директорська" номенклатура.

Це була справжня і навіть кривава антиукраїнська і проросійська контреволюція і як б сказав жахлива поразка української національної революції , що до цього успішно тривала з 1988 по 1992 рік і привела до розвалу СРСР і відродження української незалежної держави.

Залишки розгромлених націонал-комуністів і націонал комсомольців інкорпортували в табір Леоніда Кучми, який виявися не директором-ракетником, а колишнім парторгом, членом ЦК КПРС , людиною невизначеної національності - з 1989 року він перед кожними виборами міняв собі запис у графі "національність" то на "русский" то на "українець".

Про "економічні успіхи" Кучми як на посаді Прем'єра, так і на посаді Президента я просто промовчу - це саме та "деіндустріалізація" про яку він часто згадує, як щось таке, що до нього не стосується.

На виборах у штабі Ющенка Зінченко працював нормально, але після виборів його , так само як і інших до того "нормальних" комсомольців нагнули в "нову перспективну" тобто проросійську силу - а саме в БЮТ.

Прикладом такої метаморфози є ще, наприклад, Томенко .
Так розумію що вибір у них був не великий - або далі залишатися у привілейованому, з погляду бізнесу кредитів і силової та бандитської криші, патійно-комсомольскому "дворянском сословії", або ж вилітати звідтам нафіґ в ті злидні і безпросвітність, в яких опинилася тоді тоді більшість інших, "неноменклатурних" українців.
Стосовно Зінченка я не виключаю і гебешні маніпуляції з боку Росії - зокрема з боку тоді вже, налаштованого на майбутню війну з Україну Путіна .

Тому що Зінченка тоді "лікували від раку" , який дивним чином загострився під час і зразу після Помаранчевої революції. Людина постійно на уколах і крапельницях і зовсім не відомо що саме туди закапують. Кажуть що Зінченка тоді шантажували надією, що в разі його "правильної поведінки" його життя врятують лікуванням у закордонних медичних центрах.

Тодішня поведінка Зінченка для мене виявилася просто шоком - я його взагалі, просто не впізнав - це була якась інша людина. І те саме з Томенком - їх обидвох тоді вміло використали для запуску тодішньої атаки на Порошенка, яка потім стала і атакою на Ющенка.

Зінченко тоді фактично перекреслив і звів нанівець всю свою попередню репутацію і біографію. Така вже доля комсомольців і комуністів - накаже партійне начальство - то прилюдно й штани знімуть...

А за тим всім, як виявилося, стояла і помахувала паличкою "диригент у спідниці" - Юлія Тимошенко.
В Раді тим часом почали пробувати проголосувати якусь дурню - щось типу другої державної російської мови.
Для людей які пройшли помаранчеву революцію це було страшним шоком - фактично війна в таборі тих кого вони вважали своїми лідерами і провідниками.

В ці дні помер мій батько - він настільки прийняв все це до серця, що воно не витримало.
І це мій додатковий рахунок до Юлії Тимошенко і всієї банди її негідників, дресированих зомбі і просто дурнів.

Володимир МАРТИНЮК



Теги:Олександр Зінченко, Микола Томенко, Юлія Тимошенко, помаранчева революція


Читайте також



Коментарі (0)
avatar