66-й день Перемоги у поліському селі… ФОТОРЕПОРТАЖ
Українці у 66-й раз відсвяткували Перемогу над гітлерівською Німеччиною. З кожним роком, що віддаляє нас від 9 травня 1945 року, все менше і менше ветеранів найкривавішої у XX столітті війни можна побачити біля пам'ятників і монументів, споруджених на честь переможців або загиблих чи не кожному українському селі, селищі, місті. На більшості з них, особливо по селах, можна прочитати ще й прізвища сотен, тисяч односельців, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. До цих, споруджених ще у "брежнєвські" часи, сільських пам'ятників кожного року 9 травня покладають тільки квіти представники влади, учні місцевих шкіл та де-не-де останні ветерани війни. А у деяких селах, як наприклад, у селі Орлівка Куликівського району Чернігівської області, біля них традиційно проводяться ще й мітинги.
У цьому році мітингу передувала панахида по загиблих і померлих, яку провів о. Андрій разом з невеликим гуртом вірян.
Далі все відбувалося по звичному сценарію. Після покладання учнями місцевої школи традиційної «гірлянди» до пам’ятника з прізвищами 365 загиблих орлівчан (до лав Рабітничо-Селянської Червоної Армії тільки у 1941-1945 рр. їх було мобілізовано 820, тобто більше ніж сьогодні мешкає в селі) з вітальними словами до односельців звернулися в.о. сільського голови та голова місцевих ветеранів.
Закінчилися урочистості роздачею подарунків ветеранам від підприємців району, покладанням квітів до пам’ятника та невеличким концертом.
Цього року свято Перемоги відбулося без традиційних «100 грамів» у сільраді, бо в урочистостях змогли взяти участь лише 6 з 15 інвалідів війни та УБД (учасників бойових дій), що проживають сьогодні у селі. До речі, найстаршому з них виповнилося вже 88 років, а наймолодшому 80.
Так відзначили 65-ту річницю Перемоги в одному з тисяч українських сіл. Звісно, далеко не так, як за прикладом Росії, у великих містах: з парадами, багатолюдними мітингами, з концертами, салютами-феєрверками і традиційними "100 грамами" для ветеранів, які можуть, не дай Боже, виявитися для когось із ветеранів останніми.
І останнє.
У цьому поліському селі, до речі, єдиному у районі, де замість колгоспу не було створено іншого сільгосппідприємства, досі у храмі розташовано сільський клуб, а богослужіння відбуваються у колишньому поміщицькому будинку, в якому були і школа, і контора колгоспу. Біля клубу-церкви на чиємусь городі сиротіє кам'яний могильний хрест з написом «Казакъ Порфеній Николаевич Кулешъ Род. 6 фев. 1856 г. Ум. 24 Нояб.1916 г.», що чудом уцілів після більш як 70-річного панування в українському колись козацькому селі Орлівка на Чернігівщині злочинної братовбивчої комуністичної ідеології.
P.S. Матеріал про відзначення в цьому ж селі 9 Травня у 2004 році було надруковано у газеті „Сіверщина” №20(553) від 14.05.2004р.
Сергій СОЛОМАХА
0
