Головна › Новини › СУСПІЛЬСТВО
СУСПІЛЬСТВО
400 років тому українці були під Москвою
11-Трав-18 216 0.0 0
ІСТОРИК ТАРАС ЧУХЛІБ: «ЦЬОГО РОКУ УКРАЇНА СВЯТКУВАТИМЕ 400-РІЧЧЯ ПЕРЕМОЖНОГО ПОХОДУ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА НА МОСКВУ!»

400 років тому Військо Запорозьке під керівництвом гетьмана Петра Сагайдачного у складі військ Речі Посполитої завоювало Московське царство та ледве не захопило саму Москву. Прокоментувати ці події з історичної точки зору я попросив доктора історичних наук, директора Науково-дослідного інституту козацтва Тараса Чухліба.

- Пане Тарасе, чотири століття тому об’єднане європейське військо, до якого входили українці на чолі з гетьманом Сагайдачним, завоювало половину тогочасної Росії та ледве не захопило Москву? Це є приводом для святкування на рівні усієї держави?

- Так, звичайно, дані події дуже актуалізовані… Сьогодні ми ведемо війну за Донбас і Крим з сучасною Росією, політичне керівництво якої не може усвідомити, що 400 років тому українські козаки стояли біля Арбатських воріт Москви. Власне, про дану історичну подію сьогодні написано у кожному шкільному підручнику з історії, про неї розповідають викладачі студентам в університетах… Саме тому, на мою думку, потрібно на рівні Верховної Ради України ухвалити спеціальну постанову щодо відзначення славетної перемоги українського війська над росіянами у добу Раннього Модерну.

- Розкажіть, будь ласка, ким був Петро Сагайдачний – коли народився та з якої родини походив? Чи був він одружений? Скільки мав дітей?

- Український полководець народився близько 1582 року в родині українського шляхтича Конона (а тому його ще називають Конашевичем) на Перемишлянщині, що на Західній Україні. Очевидно, що це село Кульчиці неподалік Дрогобича на Львівщині. Його дід та батько мали свій шляхетський герб «Побог». Невдовзі юного шляхтича віддали навчатися до однієї з православних шкіл старовинного міста Самбора. Потому Петро здобував освіту в знаменитій Острозькій академії. Наприкінці 1590-х років розпочав службу у Війську Запорозькому, де отримав від козаків прізвисько Сагайдачний за вміння добре стріляти з лука. Незважаючи на своє перебування у Війську Запорозькому, молодий козак одружився з шляхтянкою Анастасією Повченською. У вільний від військових справ час сім’я Конашевичів-Сагайдачних-Повченських проживала у Києві, на Подолі. Петро й Анастасія мали сина Лукаша, який навчався у Замойській академії в Польщі…

- Якими були перші роки військової кар’єри полководця? У яких битвах і походах він відзначився?

- О, це дуже цікаве запитання! Вже у 18-річному віці він узяв участь у виснажливому поході українців до Молдавського та Волоського князівств, що відбувся восени 1600 року. Тоді декілька тисяч козаків на чолі з Гаврилом Крутневичем допомагали великому гетьману Корони Польської Яну Замойському воювати з протурецьким молдавським господарем Михайлом Хоробрим. 20 жовтня поблизу села Буків на Волощині вони перемогли турецько-молдавське військо. Після цього, протягом 1601 – 1603 років Петро Сагайдачний брав участь у Лівонській кампанії Речі Посполитої та разом з своїми побратимами на чолі з гетьманом Самійлом Кішкою воював зі шведами на берегах Балтійського моря.

А невдовзі Петро Сагайдачний відзначився у морському поході 1606 року до завойованої турками Варни на Чорному морі, в 1608 році штурмував у лавах запорозького козацтва Перекоп у Криму, а в 1615 році – Білгород (Акерман). Військові звитяги, природна вправність та неабиякі особисті амбіції козака Сагайдачного не пройшли повз увагу козацького товариства і в 1616 році, під час чергового походу на османську фортецю Кафа (суч. Феодосія в Криму), йому вперше довірили гетьманську булаву. Тоді йому виповнилося всього 34 роки!

- Повернімося до вікопомних подій поблизу Москви…

- Влітку - восени 1618 року українські козаки на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним взяли участь у завоюванні Річчю Посполитою Московського царства. Під час цього походу, як свідчив очевидець тих вікопомних подій, багато «московських міст, замків та поселень здобуті, спалені, висічені Сагайдачним», зокрема Рильськ, Курськ та Лівни. Зокрема, 20 липня козаками після багатьох штурмів було здобуто місто Єлець, а потім декілька інших великих російських міст.

6 жовтня 1618 року українські полки підійшли до містечка Котел неподалік Донського монастиря, що поблизу Москви. Українсько-польське та московське військо вишикувалося одне проти одного й до герцю стали їхні командувачі. Тоді гетьман Петро Сагайдачний зійшовся сам на сам з царським воєводою Васілієм Бутурліним та переміг його – спочатку вибив з його рук списа, потім вдарив його перначем по голові так, що той звалився з коня... Ось так сміливо колись діяли українські полководці!

- Нічого собі, який цікавий факт! Я чую про це вперше…

- Після того як московіти відійшли, українське військо підступило до мурів Москви й почало готуватися до штурму в районі Арбатських воріт. При цьому ворота готувалися підірвати козацькі саперні майстри – французькі інженери. У ніч з 10 на 11 жовтня відбувся штурм Арбатських воріт, а 11 жовтня козаки взяли участь у великому штурмі Москви поблизу Тверських воріт. Однак у результаті прорахунків головного командувача армії Речі Посполитої здобути столицю Московського царства тоді так і не вдалося й козаки повернулися додому. По дорозі до України вони взяли в облогу Калугу та розгромили ряд поселень навколо неї і захопили великий полон.

- Перебуваючи у Хотині поблизу Кам’янця-Подільського, можна побачити так само, як і в Києві пам’ятник Сагайдачному. Чому він там знаходиться?

- Так, під Кам’янцем-Подільським трапилася знаменна подія. Всього через три роки після походу на Москву у 1621 році в нагороду за успішні дії під Хотинською фортецею Петро Сагайдачний отримав з рук королевича Речі Посполитої Владислава бойового старовинного меча. Цей нагородний меч був інкрустований золотом та дорогоцінними діамантами із зображенням алегоричних сцен суду над Соломоном та бою античних воїнів. На ньому напис латинською мовою – «Владислав Конашевичу кошовому під Хотином проти Османа». Один з найповажніших на той час монарших дворів Європи нарешті визнав заслуги українського козацтва в обороні України, Польщі та Литви та інших європейських країн від турецької та московської загрози.

Зазначу, що вручення козацькому ватажку Сагайдачному меча майбутнім королем Польщі згідно тогочасних звичаїв означало ніщо інше як визнання високого суспільно-правового становища гетьмана та очолюваного ним Війська Запорозького. За козаками нарешті визнавалися права рицарського люду! Вручена зброя як найголовніший рицарський символ на довгі роки стала своєрідною охоронною грамотою для українського козацтва. Саме цей золотий нагородний меч Петра Сагайдачного відкрив дорогу для поновлення Київської православної митрополії в Україні, посилення Київського Православного братства та започаткування першого вищого навчального закладу в Україні - Києво-Могилянської академії.

Питав Василь Чепурний
"Голос України"



Теги:похід Сагайдачного на Москву, Тарас Чухліб



Читайте також

Коментарі (0)
avatar