21 рік на чолі української Церкви
Вчора виповнився 21 рік, як Українську Православну Церкву Київського патріархату очолив Патріарх Київський і всієї Руси- України Філарет. Саме цього дня його було возведено на престіл київських патріархів.
З числа патріархів він третій - після Мстислава (Скрипника) та Володимира (Романюка). А до цього тривалий час був митрополитом київським - першим українцем на київському престолі в лоні московської церкви.
Обрання Патріархом сталося на Всеукраїнському православному соборі, делегатом якого від Чернігівської єпархії і мені довелося бути. Пам'ятаю певну тривогу, викликану тоді раптовою смертю Патріарха Володимира - в'язня комуністичних концтаборів та зрадою чотирьох архієреїв, що виконували волю Москви. Але саме обрання третього Патріарха проходило спокійно і демократично - голосування було таємним, і кілька голосів було таки проти.
Двадцять один рік вмілою рукою веде церковний корабель Патріарх Філарет. Нещодавно він побував у зоні російсько- української війни, на своїй батьківщині - в Донецькій області. Це взагалі промисел Божий: уродженець Донеччини, багатолітній провідний митрополит московської церкви, що став главою церкви української, відзначається таким рівнем патріотизму, що й багатьом патентованим націоналістам до нього далеко...
І при цьому залишається людиною віруючою. Пригадую, коли в нас у єпархії було нєстроєніє (говорячи мовою російської церкви), що було викликано діями тодішнього архієрея, ми багато зверталися до Патріарха, він призначав комісію, на якій ми з представницею ніжинської громади Марією Астаф'євою доповідали - жалілися... Та багато чого було. Але, зрештою, звільнити того архієрея на Синоді не вдалося і Патріарх, якого деякі недоброзичливці звинувачують в авторитарності, розвів руками: "На все воля Божа!".
І Господь управив - невдовзі той архієрей пішов від нас сам, а на чернігівську кафедру був призначений єпископ Никон, що поєднав роз'єднаних і став чернігівцем, передчасно померши і лігши в землю біля храму святих князя Михайла і боярина Федора. Єпископ Никон став для нас зразком християнина і поклав початок відродженню Чернігівської єпархії.
Коли особливо загострилося протистояння під Катерининською церквою Чернігова, організоване за прямою вказівкою російських спецслужб і їхньої церкви, Патріарх Філарет став кожного року приїздити на храмове свято, 7 грудня. Треба було бачити як біснувалися масковскіє люді - їх, бідак, аж корчило, що Патріарх Київський спокійно верстав шлях до храму, благословляючи їх чорні роти...
...Уродженець Донеччини, журналіст Юрій Дорошенко якось сказав Патріарху Філарету - як то, мовляв, йому важко випало жити в такий час. А Патріарх каже: "Юрію, навпаки - це ж прекрасно - жити в час розпаду російської імперії!".
Василь ЧЕПУРНИЙ
З числа патріархів він третій - після Мстислава (Скрипника) та Володимира (Романюка). А до цього тривалий час був митрополитом київським - першим українцем на київському престолі в лоні московської церкви.
Обрання Патріархом сталося на Всеукраїнському православному соборі, делегатом якого від Чернігівської єпархії і мені довелося бути. Пам'ятаю певну тривогу, викликану тоді раптовою смертю Патріарха Володимира - в'язня комуністичних концтаборів та зрадою чотирьох архієреїв, що виконували волю Москви. Але саме обрання третього Патріарха проходило спокійно і демократично - голосування було таємним, і кілька голосів було таки проти.
Двадцять один рік вмілою рукою веде церковний корабель Патріарх Філарет. Нещодавно він побував у зоні російсько- української війни, на своїй батьківщині - в Донецькій області. Це взагалі промисел Божий: уродженець Донеччини, багатолітній провідний митрополит московської церкви, що став главою церкви української, відзначається таким рівнем патріотизму, що й багатьом патентованим націоналістам до нього далеко...
І при цьому залишається людиною віруючою. Пригадую, коли в нас у єпархії було нєстроєніє (говорячи мовою російської церкви), що було викликано діями тодішнього архієрея, ми багато зверталися до Патріарха, він призначав комісію, на якій ми з представницею ніжинської громади Марією Астаф'євою доповідали - жалілися... Та багато чого було. Але, зрештою, звільнити того архієрея на Синоді не вдалося і Патріарх, якого деякі недоброзичливці звинувачують в авторитарності, розвів руками: "На все воля Божа!".
І Господь управив - невдовзі той архієрей пішов від нас сам, а на чернігівську кафедру був призначений єпископ Никон, що поєднав роз'єднаних і став чернігівцем, передчасно померши і лігши в землю біля храму святих князя Михайла і боярина Федора. Єпископ Никон став для нас зразком християнина і поклав початок відродженню Чернігівської єпархії.
Коли особливо загострилося протистояння під Катерининською церквою Чернігова, організоване за прямою вказівкою російських спецслужб і їхньої церкви, Патріарх Філарет став кожного року приїздити на храмове свято, 7 грудня. Треба було бачити як біснувалися масковскіє люді - їх, бідак, аж корчило, що Патріарх Київський спокійно верстав шлях до храму, благословляючи їх чорні роти...
...Уродженець Донеччини, журналіст Юрій Дорошенко якось сказав Патріарху Філарету - як то, мовляв, йому важко випало жити в такий час. А Патріарх каже: "Юрію, навпаки - це ж прекрасно - жити в час розпаду російської імперії!".
Василь ЧЕПУРНИЙ
Читайте також |
Коментарі (0) |