Молодь здичавіла, а національну ідею можна викинути?

19 червня відбувся черговий (VIII) з’їзд ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. І в черговий раз нічого не змінилося. Знову керівником Товариства було обрано Павла Мовчана, що належить до когорти так званих «вічних голів». «Вічний голова» зі своїм оточенням знову правитиме усією організацією, прибираючи до рук гроші з державного бюджету. Так було раніше, так буде іще чотири роки.

З безглуздістю, з пафосом, з порушеннями в «Українському домі» минулої п’ятниці пройшов з’їзд ВУТ «Просвіта». Був сенс його проводити чи не було – не мало значення. Треба ж поставити галочку, яка засвідчить прозорість керування та патріотичну налаштованість самого керівництва. Та й попрогинатись перед державною владою варто, бо хто зна, чи буде нова влада надавати їм кошти з держбюджету як годівничку.

Розпочався з’їзд з привітання учасників від Президента, від голови Верховної Ради і від київського мера. І звичайно ж, з них особисто ніхто не прийшов. Усі вітання зачитувались з листочків по черзі керівними органами VIII-го з’їзду ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

Павло Мовчан під час звіту за чотири попередніх роки свого панування над Товариством «Просвіта» виокремився надзвичайною оригінальністю. Для початку п’ять хвилин розмов ні про що. А потім, вибачте за грубість, наїзд на молодь: безглузді зауваження стосовно перебування молоді у субкультурах та фраза: «Молодь здичавіла!» Шановне керівництво, важко не здичавіти, побувавши на такому з’їзді! А Вам усе ж таки варто ознайомитися з історією і сутністю такого поняття, як «субкультура», не лише у тлумачному словникові, а й поспілкувавшись з самою молоддю, аби бути компетентним у тій темі, про яку Ви говорите.

Усім відомий мультфільм «Лис Микита». А може, більшість про нього вперше чує? Це, певно, ближче до правди. В ухвалі VIII з’їзду ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка зазначено, що «26-серійний анімаційний фільм «Лис Микита» було з успіхом презентовано на каналах Національного телебачення». Пробачте мене, якщо показ мультфільму по Першому Національному після опівночі, так само, як еротичних фільмів по каналах кабельного телебачення, Ви називаєте «успішним показом», то що ж тоді говорити про решту проектів, зроблених центральною «Просвітою»?

До речі, у пропозиціях та доповненнях до статуту ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка на першому місці знаходилась пропозиція до п. 1.2. – другий рядок зверху: «утвердження української національної ідеї» записати: «утвердження української державності». Скажіть, як можна поняття «національної ідеї», що стоїть значно вище, ніж поняття «державність», викинути зі статуту? Ці питання розглядала редакційна комісія, де першим номером записаний Павло Мовчан. Дякувати Богу, у присутніх делегатів, на відміну від керівництва організації, свідомість ще не зовсім викривлена і тому з залу посипались зауваження стосовно даної пропозиції. На що пан Мовчан відповів, що це він просто не помітив. Отже, судячи з Вашої відповіді, шановний голово, українська національна ідея – це якась така річ, яку можна не помітити, згубити або ж просто викинути чи не так?

Продовжуючи свій нудний, а хоча… може, навіть, і досить цікавий (цікаво ж було, що ще він може «видати») виступ, Павло Мовчан почав говорити про «політичне національне мямлення» та «бульварно-телевізійну тусовку». А насправді здалося, що якраз керівні органи VIII-го з’їзду «Просвіти» прийшли в «Український дім» потусуватися заради галочки та що-небудь промямлити у своїх звітах та співдоповідях аби замилити очі присутнім делегатам.

Потім «золоті» слова Павла Мовчана про «фінансові приниження» «Просвіти» державою. Ну що ж Вас усе принижують і принижують, а Ви, бідний, балотуєтесь і балотуєтесь на посаду голови? Та тут, певно, якраз не держава Вас принижує, а Ви державу і всю «Просвіту», беручи кошти з бюджету і не залучаючи жодних спонсорських і меценатських коштів.

Центральна «Просвіта» від держави щорічно отримує n-у кількість мільйонів гривень, у той же час не передає на більшість регіональних об’єднань жодної гривні. Хоча насправді керівництво товариства розповідає, що на його частковому утриманні знаходиться безліч обласних періодичних видань. Серед цих видань називають і «Сіверщину», і «Білу Хату», і «Сіверянський Літопис», які насправді виживають самі. І це ж, мабуть, не єдині видання. Так робиться не тільки з Чернігівською областю, а й з багатьма іншими. Як результат, Павло Мовчан та його прибічники живуть з державної казни, прикриваючись чужими проектами.

І насамкінець свого виступу голова Товариства «Просвіта» починає говорити про зміну поколінь. О! Уже йдеться мова про те, що потрібно орієнтуватися саме на молодь, на студентство. Ну що ж поробиш, коли ми, за Вашими словами, здичавіли, а Вас з Вашої посади ні пряником не виманиш, ні батогом не виженеш? Тож доводиться всім поступатися заради Вас!

Вартим уваги під час з’їзду «Просвіти» був і звіт голови контрольно-ревізійної інспекції (КРІ) Ігора Голобуцького. Як Ви думаєте, цікаво було слухати двадцятихвилинний виступ наповнений порожніми балачками? І ці теревені, у яких не прозвучало жодної (!) цифри, що позначала б суму потрачених за чотири роки бюджетних коштів, вони називають фінансовим звітом. Абсурд! І це не все. Обласні об’єднання Товариства «Просвіти», які, як раніше було відомо, чимось протистояли центральному керівництву, у так званому звіті назвали… проблемними! А ще перед початком засідання після того як просвітянка з Криворіжжя дала мені газету зі статтею, що містить гостру критику на пана Мовчана і його оточення, один з «приближених» сказав мені: «Ви не слухайте її – вона не сповна розуму!» Хто б міг сумніватися: усі, хто виступає проти центрального керівництва «Просвіти», якщо не проблемний, значить не сповна розуму. Отже і я божевільна, якщо пишу цю статтю. Тож задумайтесь, чи варто читати далі.

А серед тих проектів, що були відмічені у звіті КРІ (звичайно ж, без жодних цифр(!)), більшість займають книги членів Головної ради ВУТ «Просвіта». Це говорить саме за себе. Отже звіти подали, а що й кого не влаштовує ніхто запитувати й не збирався. Без жодних обговорень і пропозицій поставили на голосування пропозицію про визнання роботи «Просвіти» за звітний період (квітень 2005 року – червень 2009 року) визнати задовільним. Більшість голосує «за». Чернігів голосує «проти», виконуючи доручення обласноїконференції У підтримку ще декілька голосів від людей, що набралися сміливості виступити проти Павла Мовчана. Дехто утримується.

Знову якісь безглузді співдоповіді, виступи, а до пуття так майже ніхто нічого і не сказав. Проте майже всі маніпулювали такими поняттями як українська мова, Симон Петлюра та запобігання змосковщенню. Невже лише в цьому полягає Україна? Хіба тільки цими поняттями обмежується українська національна спадщина, культурна, духовна, історична? Звичайно, ні! То навіщо ж Ви з таким пафосом і брудом робите собі піар, розставляючи гучні акценти над цими питаннями? Чи Ви просто на просто не здатні дійсно перейматися питанням становленням та утвердженням української нації, а спроможні лише кидатися фальшивими фразами, розробленими Вами ще десятки років тому?

Далі ж найцікавіше – вибори голови, Головної ради та КРІ ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Після того як прозвучав останній запланований виступ, президія заявила: «Давайте оберемо голову, а потім уже хто захоче хай виступить.» І як не тягнув руку делегат від Чернігівського обласного об’єднання «Просвіта» Микола Шкурко з проханням виступити – члени президії відверто вдавали, що не помічають його, хоча він і сидів прямо перед ними у першому ряду.

Нахабно проігнорувавши чернігівського делегата, керівні органи заявляють про вибори голови «Просвіти».Не запропонувавши жодної іншої кандидатури та не запитавши пропозицій, президія виставляє на голосування кандидатуру Павла Мовчана, при чому голосування проводиться відкритим шляхом, що є порушенням процесу. Знову ж та сама ситуація з голосуванням: більшістю Павло Мовчан обраний на посаду, на якій він уже досить цупко прижився. Делегати однієї з західних областей, що сиділи позаду нас і не голосували взагалі, говорять нам: «А Ви молодці, що не боїтесь голосувати «проти»!» Тут уже вимальовується певна картина: ті, хто не підтримує попереднього керівництва, бояться і або голосують «за», або не голосують взагалі.

Голову обрано, треба ж і зміни та доповнення до статуту внести. Про національну ідею Ви вже знаєте, а решта – звичайні орфографічні правки. Тут гучні протести делегатів викликало лише перше питання. Але коли Василь Чепурний озвучив за дорученням конференції Чернігівської «Просвіти» пропозицію про зменшення строку перебування на керівних посадах ВУТ «Просвіта» від чотирьох до двох років, це викликало більше обурень, ніж питання української національної ідеї. Висновки робіть самі.

Наступне за планом голосування – вибори головної ради та КРІ. І тут якимось дивом президія помічає чернігівського делегата і надає йому слово. Микола Шкурко піднімається на сцену і починає зачитувати резолюцію засідання Чернігівського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Спочатку його намагалися загудіти, потім слухали уважно. У резолюції йшла мова про те, щоби внести зміни до керівного складу ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, зменшити строк перебування на керівних посадах та перерозподілу фінансів, щоб одну третю частину виділених державою коштів направляли на регіональні осередки. Незадоволені обличчя президії, аплодисменти аудиторії, Микола Шкурко повертається в зал. Павло Мовчан обіцяє, що резолюція буде розглянута, але над нею попрацює редакційна комісія – тонкий натяк на те, що від початкового варіанту не залишиться ні слова.

«Вічний голова» зачитує довжелезний список, який він пропонує до складу Головної ради. Тут аж цікаво стає, як така кількість людей зможе одночасно керувати «Просвітою». Аж ось і заминочки певні починають з’являтися. Голову «Молодої Просвіти», який мав би автоматично потрапити до Головної ради, у списку не виявилось. Ба більше, його навіть делегатом не обрали. Голова «Молодої Просвіти» був присутній на з’їзді ВУТ «Просвіта» як…гість(!). Потім до списку «до голосували» ще чоловік п’ять: «А давайте того! – А давайте того!» А давайте всіх! Чому б і ні?!

Вибори Контрольно-ревізійної інспекції – усі ті самі прізвища, що були й у попередні чотири роки. Більшість голосує «за», Чернігів – «проти».

Зрозумівши, що все втрачено ще на чотири роки, делегати від Чернігівської області покидають залу засідання. Сенсу сидіти там далі ніхто не бачив.

Лариса ЛАВРЕНЧУК,
Делегат VIII з'їзду
ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

від м. Прилуки Чернігівської області