"Стара Європа очима молодого українця"

Під такою назвою минулого тижня в Чернігові пройшла персональна фотовиставка президента Поліського фонду міжнародних и регіональних досліджень, керівника обласної організації «Народний Альянс Молоді» Геннадія Максака.Експозиція представляла собою чудові краєвиди Польщі, Німеччини, Чехії, Люксембургу та Франції, зроблені молодим автором під час подорожей Європою. 27 кольорових і чорно-білих фотографій – це далеко не весь його архів, а лише кращі з кращих взірців, які демонструють особливість європейської культури, її старовинну спадщину, історичним корінням переплетену із сучасним життям.
Захід, який був приурочений до Дня Європи, проводився в приміщенні обласної бібліотеки ім. Короленка. Відвідати виставку і привітати автора прийшли колеги і друзі, представники органів місцевої влади, політичних партій, громадських організацій і ЗМІ, письменники і учні чернігівських шкіл, працівники і читачі бібліотеки.
До речі, це не перший проект Геннадія. Його попередні виставки "Жінки у коридорах влади: інша Я", присвячена 8 Березня і “Від Тихого до Атлантики” у рамках тематичної зустрічі “20 січня. США. Інавгурація: надії на зміни”.
«"Стара Європа" на цих знімках - це Європа моїми очима, така, якою я її розумію. Європа без «шрамів», тобто без кордонів. Я хочу донести людям свої враження від подорожей, спробувати пояснити в чому саме я бачу їхнє уособлення. А це і незвична для нас архітектура, і буденне життя європейців, їхні цінності: виваженість, розуміння, повага»,- зазначив Геннадій Максак на початку відкриття своєї виставки.
Спілкуючись із автором експозиції, мені, насамперед, було цікаво почути його враження від подорожей, роздуми щодо самобутності Європи, дізнатися про наступні проекти. А також, порівняти власні спогади про «Стару Європу», чи так само її сприймаю і бачу я. І от яка розмова у нас вийшла…
Геннадію, скажи, чому саме «Стара Європа»?
«Стара Європа» не тому, що є якісь відокремленості між старою і новою Європою. Для мене – це якийсь загальний світ, який має власний код етнічних цінностей і настроїв, які я і намагався передати в своїх роботах. Саме так, до речі, я і відбирав фото для виставки. Кожна робота, яка представлена в експозиції – це і є мій погляд, окрема частинка життя країни. Те, із чим я асоціюю «Стару Європу».
І що ж нового побачив, на цей раз, молодий українець у Старій Європі?
Фото, які тут представлені – це мої подорожі Європою протягом трьох останніх років. Цього разу, я відмітив для себе одну річ: зараз Україна, окрім популяризації своєї культури в світі, намагається прищепити нашим людям ту систему цінностей (наприклад ставлення до архітектурних історичних пам’яток), яка в Європі вже віками укорінена у свідомості і ментальності населення.
А що для тебе стало цінністю у твоїх «європейських» фото і яку роботу ти вважаєш «родзинкою» своєї виставки?
Моя улюблена – «Гравці». Подивись, вони грають в шахи. Дві людини, дві протилежності: білий і темношкірий, сивий і брюнет, старий і молодий, один грає білими, інший – чорними. Вони суперники, але між ними немає кордонів ані расових, ані вікових, ані релігійних… Саме ця збалансованість, толерантність, терпимість є, можливо, головною характеристикою і цінністю моєї виставки.
Тож, Європа без кордонів – фотографія без кордонів?
Певно так. Кордони взагалі лімітують. А так не повинно бути.
Ти представив лише п’ять країн. Чи будуть, колись, представлені інші країни і які саме з них ти хотів би показати чернігівцям?
Знаєш, я багато подорожую. І це не лише європейські держави. Тому, можливо, будуть тематичні виставки. Наприклад «Людина світу, як вона є». До речі, тут теж є декілька фотографій, які демонструють мій інтерес і, такі собі, замальовки із звичайного життя звичайних людей. Але іншого для нас життя, іншого покрою.
Сюжети твоїх робіт сповнені спокою, рівноваги, поміркованості. Навіть ті, які надруковані в кольорі і мають бути більш експресивними, динамічними. Чи відповідає це тому настрою, з яким ти сприймаєш Європу? Це саме та Європа, яку ти шукаєш для себе і миттєвості життя якої ти, при допомозі камери, намагаєшся вирвати у швидкоплинного часу? Або це лише тільки той момент, який ти побачив?
Твоя правда, саме так я її і сприймаю. Так, це моя Європа: спокійна, врівноважена, стримана, задоволена собою… Я буваю там не один, разом із колегами, але завжди намагаюся усамітнитися, щоб побачити і схопити ту миттєвість, яка є для мене символічно європейською. А з миттєвостей, про які ти казала, власно і складається життя.
Тобто в Європі ти шукаєш спокою. Тобі там комфортно?
Мені там комфортно тоді, коли я відчуваю, що я є її частиною.
А ти себе так відчуваєш?
Так, і цьому, безумовно, допомагає знання мов і те, що я не вперше спостерігаю ті процеси, які там відбуваються. І з кожним разом я все більше відчуваю себе частиною тієї Старої Європи, яка представляє собою певну культурну цінність.
Це не перший твій проект. Що на нас чекає наступного разу?
Вже є наміри зробити щось подібне і про наше рідне місто, адже воно не гірше за європейські. У нас, в «творчій майстерні фотографії», випрацьовується проект, який покаже невідомий Чернігів. Символічні замальовки і бренд нашого міста відомі всім, але ми, чернігівці, іноді, навіть, не маємо уяви про ті незвичайні мальовничі куточки, якими багатий Чернігів. Можливо, будуть використані специфічні технології при створенні і друці фотографій. Особлива техніка, жанр… Ми будемо проводити майстер-класи, а вже потім відкриємо креативну виставку із розміщенням тих робіт, автори яких до нас приєднаються.
Отже, чекаємо на нові цікаві роботи і я бажаю тобі успіхів у наступних проектах.
Дякую за розмову.

Розмову вела
Юлія Найда