Два боки здоров’я. НеПОЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Лихослів’я, чи по-простому матюк, — «винахід» старшого брата. Й занесена ця гидь на наше чисте моральне тіло з Першою світовою війною, революцією, колективізацією й усіма подальшими «заціями». Мій знайомий Михайло Єгорович одного разу згадав, як на початку 50-х років до нього приїхала в Бахмач погостювати сестра, етнічна росіянка. Побувши в щойно збудованому чималезному клубі залізничників, дівчина була шокована: «Да у вас же совсем другой народ! Мальчики не пьют! Не матерятся! Не мочатся под стенками!»
Гляньте сьогодні довкруж. А минуло ж усього 50 років. А що вже говорити про сторічну давнину! Не чув я ніколи лихослів’я ні від тата, ні від його однолітків-перевесників. Навіть у найкрутіших випадках. Бо ж знали діди: цей страшний гріх! Бо ж чорнослів’я притягує до людини нечисту силу. А по-сучасному — чорну руйнівну енергію. Безперечно, не відали лихослів’я й наші предки-запорожці. Вийдіть на відповідний сайт, прочитайте всесвітньо відомий «Лист турецькому султану» — і ви в цьому переконаєтеся.
Та як же обійтися без солоного слова, коли ситуація прямо таки кричить? Здавна, від часів Русі, українці обходилися побажаннями. Ось найпопулярніші з них: «Щоб тебе правцем поставило!» Правець — небезпечна недуга. «Хай тобі грець!» «Грець» — інсульт. «Матері твоїй ковінька!» Тобто щоб твоя мати ходила з ковінькою, скалічилася.
Але ніколи ніхто не матюкався. Матюкання — тяжка образа матері. Відомий випадок: грузини віддубасили нашого хлопця, коли він необачно лайнувся — «… вашу мать». Мати, і це не лише для кавказьких народів, а й для українців — найдорожча святиня. Староруські «Вісті ізначальні» наголошують: «Матір тобі дарувала життя! Мати святая! То ж нехай і поведінка твоя гідна святині буде!» І якщо син не захищає пам’яті матері, надто тієї, що покинула цей світ, це тяжкий гріх, що неодмінно впаде на його голову. Ще страшніший гріх — матюк на Божу Матір. Наступники такої людини завжди слабі на розум. І це безперечний факт.
Науковцями доведено, що спалах гніву, та й ще підсиленого матюком, повністю спалює вітамін С у тілі, а він украй необхідний при роботі серця, печінки, для кровотворення. Вочевидь — сквернослівник наражає себе на збій цих органів. До того ж матюк, як не що інше, ушкоджує захисну оболонку тіла. Людина-сквернослівник, надто жінка, стає беззахисною перед темними силами. Чого ж тоді дивуватися, що так шалено зростають онкологічні, серцево-судинні, психічні захворювання? Помножте все це на чорний бруд з екранів — отримаєте здоров’я нації. Отримаєте й народжуваність. Неспокій, який нагнітає мас-медіа, — одна з причин низької відтворюваності українців, і це запрограмовано темними силами, які прагнуть знищити Богообраний народ Світлих Небес.
Сцена в електричці. Всю дорогу молодик у товаристві картярів «пече бліни», до того ж «присмачуючи» свою убогу мову тим словом, яким називають гулящих жінок. А під його очима — капшуки (бачу, що нирки в чоловіка хворі_. Безперечно, він не душу — тіло лікує, викидаючи гроші на вітер. А простіше ж мову, душу очистити — очиститься й тіло. Причому ж безкоштовно. То ж мова — про це модне словечко. «Блінують» учні, вчителі, редактори, базарники, державні мужі. Якось зауважив знайомому філологу на цей вульгаризм. Так він прямо осатанів. «Та млинець це! Млинець!» Ой, мається ж на увазі не хліб святий, що жертвували наші предки Богу Сонця Сварогу. Для прикладу: позичив я у вас 100 гривень і три роки уникав зустрічі. Так ви, вхопивши мене за барки, святим хлібом обізвете. Сумніваюсь. Зовсім інша енергетика у ваших словах буде. Це прихована нечистота. Звідти, від «старшого брата». А по-простому — чорний матюк. І чим частіше ви це слово вживаєте, тим більше й більше накопичуєте в собі чорну, руйнівну енергетику. Не ліпше запозичуємо в сусіда, а гірше. Всю страшну, брудну попсу зливаємо, як помиї, в чисту рідну мову, що є кров’ю нації. І вона роз’їдається цією примітивною отрутою. І знай: чим брудніша твоя мова, тим хворобливіше твоє фізичне тіло. Якщо вам дороге ваше здоров’я — поміркуйте над цим. Бо тут не допоможуть ні президент, ні тьоті з чужим голосом і волосом. Вашому здоров’ю зарадите лише ви!
Іван ПРОСЯНИК, спеціально для «Сіверщини»
Коментарі (0) |