Мова волошки для добрих людей

Вечір мав назву «Голос волошки», повторюючи ймення, дане попередній збірці пані Грибенко. Мила просвітянка Валентина Іванівна з волошковим голосом і у вишиваній сорочці так світилася радістю, що обігрівала нею весь зал. Вона читала вірші з нової збірки і з двох попередніх.
Легко і безпосередньо пані Валентина охарактеризувала свою творчість: «Усі люди як люди, а я вірші пишу..» З її вуст звучали перлини істини: «Ми в цей світ прийшли для радощів... Печалитись – то великий гріх». У напучування молодим творцям казала: «Те, що написане від серця, до сердець і потрапить». І в підсумку наголосила: «Я буду неймовірно щаслива, якщо хоч хтось один із цього залу в моїх словах знайде собі пораду».
Орися ГРИГОРЕНКО, голова осередку Прилуцької „Просвіти”
Коментарі (0) |