Звичайні діти розуміють мову птахів і дерев

Більшість моїх знайомих сімей мають дітей-школярів. І серед них — одиниці родин, чиї діти за переконанням батьків до школи не ходять. З одного боку — це звичайні см’ї з ума сучасними проблемами і діти в них ростуть не такі вже й геніальні — звичайні діти.

Але родини ці від більшості відрізняє головне: здорова психологічна обстановка. Справжня дивина у наш засмиканий час. У цих сім’ях не читають такої популярної у більшості скандальної преси, там може принципово не бути телевізора або й комп’ютера, але дитина займатиметься надзвичайно активно музикою і танцями, шахами і спортом. Родина може жити дуже скромно, але там щовечора читаються вголос гарні книжки, там мати терпляче навчає доньку всілякому жіночому ремеслу, а батько має справді золоті руки і передає синові все, що знає. Там можуть серйозно займатися йогою і роздільним харчуванням. Там звучить фортепіано і спів. Там родини принципово не дозволяють робити своїм дітям жодних щеплень і по кілька років від народження їхні малюки харчуються маминим молоком.

Про кожну таку родину можна написати окрему історію — і вона буде дуже цікавою. І повчальною. Одна мама, приміром, кілька років прожила зі своїми двома доньками у далекому лісництві — діти навчилися робити все, вони знають гриби і ягоди, вони не бояться лісу, розуміють мову трав і дерев…Зараз обидві доньки школярки, але ті знання, які вони отримали в ранньому дитинстві, будуть з ними завжди...

Інший тато пройшов аж три судових засідання, поки довів, що його синові школа не потрібна…Саме школа й подавала на нього в суд. У цього батька росте дуже обдарований син, якому просто нудно у школі — він живе набагато насиченішим життям, ніж ровесники.

Ще одна родина пішла назустріч своїй доньці, коли вона відмовилася йти в школу. Цій дівчинці також там було б нудно: дитина читає з 3-х років, дуже розвинута інтелектуально, а школа — це загальний рівень. Щоправда, у дев’ять років донька до школи захотіла: у неї з’явилися подружки. І вона без перешкод пішла до 4-го класу за програмою вільного відвідування (добре, що є педагоги, які йдуть назустріч!).

Ще одна родина не хоче віддавати свого 6-річного малюка до школи цієї осені: обдарованого й розвинутого хлопчика оформляють на навчання екстерном. А от про те, наскільки реально навчатися у Чернігові (чи області) у школі екстерном — розповім іншим разом.

Інеса ФТОМОВА