Реформування медицини по-чернігівськи

Сьогодні під стінами чернігівської міської ради, вкотре підіймалося питання про “оптимізацію” чернігівської медицини. Мітингуючі протестувала проти закриття єдиної на мікрорайоні "Шерстянка" лікарні (лікарні № 4). Варто зауважити, що деякі політичні сили підняли це питання на щит, з метою звичайної реклами.
Газета "Сіверщина" у цьому номері опублікувала матеріал, що висвітлює це питання.
Як закриють лікарню, будемо голодувати!” – твердо заявляє Валентина Лелет, старша сестра фізкабінету відділення неврології Чернігівської міської лікарні № 4.
Даний лікувальний заклад вирішили закрити у зв’язку з курсом оптимізації витрат на медицину у Чернігові. Таке от реформування. Лікарня № 4 має поліклініку та три відділення; за словами головного лікаря Юрія Стецькова, за нею закріплено 38 400 жителів Чернігова. Це переважно мешканці густонаселеного району «Шерстянка», де лікарня й розташована, жителі мікрорайонів ТЕЦ, камвольно-суконного комбінату, підприємства «Хімволокно», залізничного вокзалу. Районів, де, прямо скажемо, мешкають незаможні жителі Чернігова, і дістатися для яких до міських лікарень № 1 чи № 2 досить проблематично, потрібно давати гак у декілька кілометрів, щоб об’їхати залізницю.
Бог його знає, куди мені ходити?
І дійсно, в коридорах лікарні завжди можна побачити черги до лікаря, аж лячно стає: як старенькі люди поїдуть лікуватися в інший кінець міста?
— Закривати лікарню не можна ніяк, — емоційно розповідає хворий Миколай Ковзан, що сидить у черзі на ультразвукову діагностику на 5-му поверсі лікувального закладу, — я не згоден! Лікарі ж позвикали до нас, а ми до них, вони ж знають усі наші болячки, я ж сюди з 1985 року ходжу. Нещодавно приходжу до лікарні з головним болем, мене відразу ж поклали, а тепер Бог його знає, куди мені ходити? Це ж мені доведеться з одного кінця міста – селища Зарічного, аж на інший їхати!
Емоції емоціями, а медперсонал лікарні (близько 150 осіб, багатьом з них залишився рік-два до пенсії) може скоро опинитися у статусі безробітних. Тож, поки я беру інтерв’ю, медсестра Оксана Янченко розкреслює аркуш для того, щоб збирати підписи проти закриття лікарні.
Долучилася й громадськість.
«Починаючи з 2001 року, 90% інвалідів нашої організації, — йдеться у заяві лідера Чернігівської міської громадської організації «Союз інвалідів від трудового каліцтва та професійних захворювань» Аркадія Голобрада, – проходять реабілітацію та лікування в Чернігівській міській лікарні №4. У цієї лікарні склалися прекрасні відносини з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, на відміну від інших лікарень. У цій лікарні, у всіх трьох відділеннях, проходять лікування та реабілітацію наші інваліди. На думку наших інвалідів, ця лікарня є найкращою в місті. Лікарі, обслуговуючий персонал уважно, з душею ставляться до хворих, дружній згуртований колектив теж впливає позитивно на лікування.
Ми переконливо просимо та вимагаємо, щоби лікарня працювала, як і раніше, а в лікарні проходили лікування та реабілітацію хворі. Лікарні потрібна допомога, а не закриття».
Оскал економічної кризи
Водночас у Чернігівській міській раді спростували інформацію про закриття міської лікарні №4.
"Інформація, поширена серед мешканців мікрорайону Шерстянка, та оприлюднена в інтернет-виданнях, свідомо неправдива і покликана створювати соціальну напругу", — заявила заступник міського голови Оксана Тунік-Фриз.
Вона пояснила, що відповідно до вказівок Міністерства охорони здоров'я України фахівці вивчають можливості оптимізації ліжкового фонду та оптимізації витрат на медицину в умовах фінансово-економічної кризи. Зокрема, розглядаються можливості спеціалізації міських лікарень Чернігова, однак жодним чином не йдеться про їх закриття. "Щодо міської лікарні №4, то поліклініка працюватиме, як завжди, і зміни її не торкатимуться. У межах стаціонару можливі ротації відділень, однак це робиться задля покращення рівня медичної допомоги жителям міста".
Начальник управління охорони здоров'я Юрій Бойко зазначив, що у міській лікарні №4 обов'язково буде посилено денний стаціонар – з 5 до 30 ліжок. Адже на сучасному етапі хворі більше бажають лікуватися на денному стаціонарі. Водночас, на звичайному стаціонарі із 153 ліжок повноцінно використовуються тільки 15 — 20 (саме стільки пацієнтів перебувають у лікарні цілодобово).
Головний лікар Юрій Стецьков та заслужений лікар України Лариса Кадіна озвучили інформацію, згідно з якою лікарський склад закладу є високопрофесійним і має понад 30-річні традиції, а заповнюваність лікарні іноді сягає 108%.
Закрити не можна працювати
Щоб не влазити у глобальні речі, а роздивитися ситуацію зблизька та спробувати знайти альтернативні шляхи розв’язання конфлікту на прикладі одного відділення, я побесідував із завідувачкою неврологічного відділенням Ларисою Кадіною.
— Торік у нашому відділенні пролікувалося 1580 осіб, причому пацієнтів роботоспроможного віку серед них було 77%. Відділення, як і лікарня, нещодавно відсвяткувала 25-літття. Наш медичний заклад знаходиться у промисловому, густо заселеному районі, причому люди, що тут живуть, працюють на камвольно-суконному комбінаті, підприємстві «Хімволокно», колись на меблевій фабриці. Нещодавно закрили медичну частину на заводі, практично закрили медичну частину на «Хімволокно». Із закриттям лікарні люди практично залишаються без медичної допомоги.
Щодо фінансів: торік ми повністю за свій рахунок без залучення бюджетних коштів зробили ремонт відділення.
— Які є альтернативи закриттю лікарні?
— Два роки тому ми запропонували медичному керівництву міста «План реорганізації лікарні №4», зокрема нашого відділення. Існує «Державна програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань» на 2006 — 2010 роки. Ця програма передбачає відкриття інсультних відділень та відділень реабілітації інсультних хворих. Вищезгадану «Програму» виконують у всіх містах, у Чернігові існують 4 неврологічні відділення. Нам докоряють, що у нас немає відділення реанімації, але взагалі 13 років ми проводили ургенцію, до нас привозили найтяжчих хворих, і смертність у нашому відділенні була набагато нижче, ніж у відділеннях з реанімацією. Для реабілітації абсолютно не потрібна реанімація. Ми пропонуємо перепрофілювати нейровідділення у відділення нейрореабілітації. Хворі, коли виписуються з нейрологічних відділень, залишаються віч-на-віч з проблемою — замовляють масаж, лікування. До речі, максимальне відновлення здоров’я після інсульту 3 — 6 місяців. Те, що хворі лікуються потім, нічого не дає. Адже наше відділення має 25-річний досвід лікування хворих, наші спеціалісти мають власні наукові розробки, оприлюднені на сторінках медичних журналів, міжнародних конференціях.
Олександр ЯСЕНЧУК.

Докладніше читайте на сторінках "Сіверщини".