«Джеймс Бонд» із Піддобрянки
Доносити один на одного або сплачувати „оброк” за безперешкодний перетин держкордону навіть при повному дотриманні законодавства обох країн примушують деякі прикордонники Республіки Білорусь мешканців Ріпкинського району. Особливої уваги, за словами місцевих мешканців, заслуговує діяльність оперативного співробітника прикордонної служби Республіки Білорусь Василя Маслова.
Проблеми прикордоння
Кордони між державами окрім територіальних, захищають ще й економічні інтереси держави.
Незважаючи на розмежування між Україною та Білорусією, життєві реалії, у тому числі нестача робочих місць та різниця у цінах, призвели до появи прошарку жителів прикордоння, які намагаються вижити, займаючись дрібною торгівлею на ринках Чернігівської та Гомельської областей. Здавалося б, у складні часи люди мають спільно долати труднощі, але, певно, не всім це зрозуміло.
Так окремі білоруські прикордонники намагаються використати непросту ситуацію у своїх відомчих чи “меркантильних” інтересах, ставлячи перед колишніми сусідами та родичами непросте питання. Наприклад, Маслов Василь відомий своєю «активністю» багатьом мешканцям прикордонного селища Добрянка, а тепер, напевне, і окремим жителям обласного центру.
Пильний «цербер» кордону
Цей страж кордону за найменшої нагоди намагається спіймати українських громадян при здійсненні ними так званої «контрабандної» діяльності, коли наші пересічні земляки переносять через спрощений пункт пропуску «Піддобрянка» трохи більше встановленої норми продуктів харчування. А якщо це не виходить (адже більшість наших співвітчизників – люди законослухняні), то вдається до спроб компрометації з метою схилення до надання необхідної йому інформації нібито для забезпечення порядку на державному кордоні. Разом з тим, виконання окремих доручень, які ставляться Масловим перед такими „інформаторами", до того ж у порушення міждержавних угод про добросусідство між Україною та Республікою Білорусь, можуть призвести до виникнення у громадян України проблем зі своїми правоохоронними органами. У першу чергу такі проблеми виникнуть при спробі виконання доручень щодо діяльності прикордонних підрозділів України та збору характеризуючих даних на її співробітників.
Здебільше незаконно затриманим українцям Маслов, не соромлячись, пропонує в обмін на можливість звільнення і перспективу у майбутньому безперешкодно займатися дрібним бізнесом на кордоні, надавати йому інформацію щодо діяльності громадян України в прикордонні або сплачувати за «кришування» певний відсоток з зароблених грошей (звісно, у власну кишеню). В окремих випадках білоруський оперативник, можливо для завойовування авторитету у свого керівництва використовує методи звичайної провокації.
Показовим є факт затримання у лютому 2008 року мешканця Чернігова на ім’я Сергій нібито за дачу хабара Маслову. Сергій, як приватний бізнесмен, періодично торгує українськими товарами на ринку в Гомелі. Наприкінці 2007р., під час чергового перетину держкордону, до нього звернувся той же Маслов, який за безперешкодне ввезення до Білорусі товару, запропонував Сергію або надавати йому «цікаву» інформацію стосовно своїх співвітчизників або ж сплачувати за перетин держкордону щомісячний „оброк” в розмірі 150 доларів США! Оскільки для Сергія поняття патріотизм та порядність не просто слова, то він, на своє горе, для того, щоб вижити у наш непростий час економічних криз, вимушений був погодитись сплачувати Маслову зазначену суму грошей. Внаслідок такої провокації білоруського прикордонника Сергій був заарештований, а потім - засуджений гомельськими правоохоронцями за спробу "дачі хабара". На інших українців, які відмовляються сплачувати „данину” чи наговорювати на своїх знайомих та друзів, чиниться тиск у вигляді погроз великими штрафами, заборон на в’їзд до Білорусі, подальшим кримінальним переслідуванням тощо.
Грошове утримання від прапорщика
Під час спілкування з мешканцями селища Добрянки, які періодично торгують на ринках Гомельської області, мені розповіли, що також мали вони негативний досвід неодноразового спілкування з В.Масловим. Разом з тим, з огляду на відсутності у них грошей для сплати „оброку” за погрози "зробити неможливим їх законний бізнес у білоруському прикордонні", були змушені з ним співпрацювати. При цьому новоявлений „Джеймс Бонд” у зеленому кашкеті обумовлював зі своїм "інформаторами" місця проведення „конспіративних зустрічей”, способи передачі інформації, інші атрибути шпигунської діяльності. В окремих випадках їм навіть надавалось грошове утримання за особливо важливу інформацію, яка може посприяти подальшому кар’єрному злету правоохоронця. Він на відміну від інших своїх колег, які вже давно стали офіцерами, продовжував залишатись прапорщиком.
Олександр ЯСЕНЧУК.
Ріпкинський район
Коментарі (0) |