Наш спецкор дійшов до Камчатки!
Олександр Волощук повідомляє: -- Спілкувався також з головою магаданського обласного відділення Спілки письменників Росії Володимиром Данилушкіним, народним майстром Леонідом Кузнєцовим, магаданськими журналістами. Дістатися з Магадана до Камчатки виявилося надто важко: ні вантажні судна, ні рибалки по Охотському морю до берегів півострова не ходять. Довелося купувати квиток на літак.
13 вересня прилетів у Петропавловськ-Камчатський. В аеропорту мене зустрів і розмістив у місті Володимир Бондаренко — президент фотоклубу "Камчатка", активіст місцевої української діаспори, автор альманахів "Україна на Камчатці". 14 вересня в Петропавловську на міському стадіоні проходило свято української культури, яке я побачив на власні очі. Тоді ж познайомився і з керівництвом національно-культурної автономії українців Камчатки: Віктором Манжосом, Євгеном Ханіним, Іваном Донкулинцем та іншими. Наступного дня дізнався про історію і діяльність НКА українців Камчатки (створена в 1992 році), поспілкувався з головним редактором єдиної на Далекому Сході української газети "Батьківщина" Станіславом Малим.
У Петропавловську-Камчатському є два священики з України: отець Ярослав (зі Стрийщини, почесний громадянин Петропавловська, з його діяльності фактично розпочалось відродження православ’я на півострові) та отець Василь (з Хмельниччини). Спілкувався з обома (о. Ярослав є настоятелем храму Св. Петра і Павла,
о. Василь — храму Олександра Невського). Також познайомився з єпископом Петропавловським і Камчатським Ігнатієм. Ще у травні, коли подорожував по Литві і зупинявся в Свято-Духовому монастирі у Вільнюсі (Ігнатій був там монахом 10 років), братія монастиря просила низько кланятись камчатському єпископу. Взагалі Ігнатій — дуже цікава людина, він здійснив кілька походів на підводному човні, а нещодавно навіть літав на Північний полюс, де хрестив кількох людей і рукопоклав одного з камчатських священиків. Владика Ігнатій і о.Ярослав надали фінансову підтримку моїй подорожі.
Знайшов у Петропавловську одну колишню землячку — Валентину Малишеву. Вона народилась і виросла в с.Удайка Прилуцького району, але вже багато років живе і працює на Камчатці. А взагалі на півострові зараз постійно мешкає близько 30 тисяч українців.
Завдяки Володимиру Бондаренку не тільки оглянув Петропавловськ-Камчатський, а й познайомився з українцями-людьми творчих професій: народними майстрами Віктором Шаповаловим і Володимиром Сушком.
18 вересня разом з В.Бондаренком здійснили сходження на вулкан Авачинська Сопка (2741 м над рівнем моря). Потрапили під шквальний вітер і обледеніння, але до кратера дістались. Увечері того ж дня був землетрус силою 4,5 бала.
20 вересня здійснив прогулянку до берега Тихого океану. Після Петропавловська вирушу в напрямку західного узбережжя півострова, в Усть-Большерєцьк. Потім — на північ, до Усть-Камчатська. Звідти планую дістатись Командорських островів — кінцевої точки своєї нинішньої подорожі.
Думаю, що наступного разу вийду на зв’язок через Інтернет вже після повернення з Командорських островів у Петропавловськ (орієнтовно це має бути у середині жовтня).
Посилка з книгами прийшла в Ягідне вже тоді, коли я вилітав з Магадана. Тож попросив переслати 7 з 10 примірників моєї книги (мова йде про книгу Олександра Волощука "Автостопом на край світу", щойно видану "Сіверщиною" - ред.) у Петропавловськ. Коли повернусь сюди з Командорів, вони вже мають чекати на мене.
Коментарі (0) |