Політики Руїни
"Тимошенко не дають працювати", — ця думка превалює в обивателя. Він забуває про танцюриста, якому щось заважає... А ще пригадується Кучма, якому теж усі на світі заважали і йому теж не вистачало повноважень. І він теж йшов до президентства з крісла глави уряду.
Те, що Секретаріат Президента наговорив багато дурниць, — факт. Як, наприклад, заяви якогось другорядного клерка з комсомольською біографією про економічні прорахунки. Щодо поспішної заяви про договір Тимошенко з Путіним — не варто відкидати, адже недарма так швидко пані Тимошенко намагається перепідпорядкувати собі СБУ. Ту СБУ, якій передані матеріали про державну зраду...
Кому вигідний спільний демарш бютівців і регіоналів? Наприклад, щодо тої ж СБУ, яку нарешті очолював патріот України Валентин Наливайченко? Україні? Росії? Питання риторичне... Зрештою, відкиньмо персоналії Президента і Прем’єра та подумаймо: чи вигідно державі Україна, щоб головна спецслужба країни була підпорядкована главі уряду, Генеральна прокуратура — парламенту, а Президент був лише декорацією при дерибані держави? А те, що такий дерибан організувати із 450-ма депутатами Верховної Ради (навіть достатньо 300 голосів конституційної більшості, які зараз і є в Юлі та "донів") — раз плюнути. Правда, плювати доведеться мільйонами доларів, але ціна України того варта...
Стати Президентом — нав’язлива ідея. Яка вже стає маніакальною. Ще вчора від полум’яної революціонерки з випаленою душею ми чули заяви, що тільки НЛО може змусити її ввійти в коаліцію з регіоналами, ще вчора вона друкувала статтю за кордоном "Стримати Росію" — а сьогодні все навпаки. Політика — річ цинічна. Але цинічна настільки, наскільки її такою роблять люди. І ті, що ТАК роблять, і ті, що голосують за таких політиків.
Принаймні, я знаю точно: Президент — людина української натури, здатної на швидку національну реакцію при потребі (приклад: поїздка лідерів п’яти держав у Тбілісі, щоб зупинити російську війну). Коли припече — він не буде ні на яхті Нестора Шуфрича темні переговори вести, ні чекати сигналів Москви та Вашингтона. Чого не скажеш про його опонентів.
* * *
Довідка "Сіверщини". Руїна — період в історії України 17 століття, що позначився розпадом української державності і загальним занепадом. Сусідні держави втручалися у внутрішні справи України... Причини Руїни – відсутність загальнонаціонального лідера, глибокий розкол політичної еліти, егоїстичність козацької старшини, перетворення українських теренів на об’єкт загарбницьких зазіхань інших держав.
Василь ЧЕПУРНИЙ.[r]
Те, що Секретаріат Президента наговорив багато дурниць, — факт. Як, наприклад, заяви якогось другорядного клерка з комсомольською біографією про економічні прорахунки. Щодо поспішної заяви про договір Тимошенко з Путіним — не варто відкидати, адже недарма так швидко пані Тимошенко намагається перепідпорядкувати собі СБУ. Ту СБУ, якій передані матеріали про державну зраду...
Кому вигідний спільний демарш бютівців і регіоналів? Наприклад, щодо тої ж СБУ, яку нарешті очолював патріот України Валентин Наливайченко? Україні? Росії? Питання риторичне... Зрештою, відкиньмо персоналії Президента і Прем’єра та подумаймо: чи вигідно державі Україна, щоб головна спецслужба країни була підпорядкована главі уряду, Генеральна прокуратура — парламенту, а Президент був лише декорацією при дерибані держави? А те, що такий дерибан організувати із 450-ма депутатами Верховної Ради (навіть достатньо 300 голосів конституційної більшості, які зараз і є в Юлі та "донів") — раз плюнути. Правда, плювати доведеться мільйонами доларів, але ціна України того варта...
Стати Президентом — нав’язлива ідея. Яка вже стає маніакальною. Ще вчора від полум’яної революціонерки з випаленою душею ми чули заяви, що тільки НЛО може змусити її ввійти в коаліцію з регіоналами, ще вчора вона друкувала статтю за кордоном "Стримати Росію" — а сьогодні все навпаки. Політика — річ цинічна. Але цинічна настільки, наскільки її такою роблять люди. І ті, що ТАК роблять, і ті, що голосують за таких політиків.
Принаймні, я знаю точно: Президент — людина української натури, здатної на швидку національну реакцію при потребі (приклад: поїздка лідерів п’яти держав у Тбілісі, щоб зупинити російську війну). Коли припече — він не буде ні на яхті Нестора Шуфрича темні переговори вести, ні чекати сигналів Москви та Вашингтона. Чого не скажеш про його опонентів.
* * *
Довідка "Сіверщини". Руїна — період в історії України 17 століття, що позначився розпадом української державності і загальним занепадом. Сусідні держави втручалися у внутрішні справи України... Причини Руїни – відсутність загальнонаціонального лідера, глибокий розкол політичної еліти, егоїстичність козацької старшини, перетворення українських теренів на об’єкт загарбницьких зазіхань інших держав.
Василь ЧЕПУРНИЙ.[r]
| Коментарі (1) |
|
| |
0
