Катерининська церква: два роки блокади

Нещодавно чернігівці «відзначили» дату – 2 роки, як під стінами храму св. вмц. Катерини вірні УПЦ МП встановили декілька наметів, блокуючи вхід до церкви. Відтоді багато чого відбулося, але показовим залишається той факт, що блокування прихильниками УПЦ МП завдало храму величезної шкоди. Обвалені стіни, прорвані батареї опалення, понищені експонати, незаконне підключення до чернігівських електромереж, збитки завдані й постійним перебуванням біля намету наряду міліції. Хто відповідатиме за мільйонні збитки? Блокування храму підкинуло журналістам безліч цікавих сюжетів для репортажів, спробуємо деякі з них висвітлити.

Сюжет 1. Хто буде відповідати за зіпсовані експонати?
Останнім часом у пресу почала просочуватися інформація про те, що нібито люди під стінами храму стоять там не організовано, а виключно за власним бажанням, ієрей Олександр Лєдовий – настоятель «церкви-намету» – є поза штатом. Тобто ці люди офіційно не мають відношення до УПЦ МП. Зрозуміло, звідки така логіка: адже комусь доведеться відповідати за завдані збитки. Однак усе-таки зловмисників, які можуть відповісти в суді, знайти можна. У відповіді заступника прокурора м.Чернігів Сергія Копєйкіна від 19.06.2008 р. на запит громадського об’єднання «Сіверяни» сказано: «…Про розташування намету (блокувальників храму – О. Я.) міський голова завчасно був повідомлений як Чернігівською єпархією, так і зацікавленими політичними партіями». Отже, у встановленні намету, його подальшому існуванні зацікавлений владика Амвросій – керівник Чернігівської єпархії УПЦ МП та чернігівські політикани на кшталт одіозного Миколи Рудьковського. А отже, є кому відповідати за збитки.

Сюжет 2. Хто відповідає за протипожежну безпеку намету, або Кому закон неписаний
Як уже було написано вище, учасники блокування протягом двох років використовували намети як храм і житло та протягом тривалого часу були самовільно підключені до електромереж. Тобто порушували правила протипожежної безпеки. Тому й не дивно, що 1 квітня намет згорів – добре, хоч обійшлося без людських жертв.

– Ми перевіряли ці намети щодо дотримання правил відразу після пожежі, – розповідає представник МНС Юрій Анікієнко. – Суттєвих порушень не виявили. У такому типі наметів пічки-«буржуйки» ставити можна, на підлозі під підсвічниками покладені листи металу. Ми їм зробили припис, аби усунули недолік щодо відсутності вогнегасника.

Подібну перевірку проводила і чернігівська прокуратура, вона взагалі не виявила порушень – вогнегасники були, новий намет від електромережі був уже від'єднаний.

Викликає занепокоєння і санітарний стан довкола наметів. Залишки намету (котрий згорів), що валялися близько тижня, нарешті були зібрані в мішки й нібито вивезені на полігон твердих побутових відходів. Так відповідає на запит міського об’єднання «Сіверяни» від 19.06.2008 р. начальник управління житлово-комунального господарства Вадим Антошин. Проте сьогодні можна побачити біля стін храму мішки, заповнені якимось сміттям, а також привезені на розпал дрова.

Історія протистояння під стінами храму

Голова Чернігівської облдержадміністрації Микола Лаврик розпорядженням № 151 від 5 квітня 2006 р. доручив Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» передати Катерининську церкву УПЦ Київського патріархату.

5 липня 2006 року під стінами Свято-Катерининського храму з’явилися намети представників Московського патріархату, Партії регіонів, Соціалістичної партії України, Прогресивної соціалістичної партії України, члени організації Валерія Каурова, був навіть зафіксований севастопольський «Прорив». Треба віддати належне, що до цього протистояння доклали зусиль і члени Партії зелених України. Почалося блокування храму.
Літо 2006 року – початок судового процесу з метою оскаржити рішення голови Чернігівської ОДА.

8 листопада 2007 року працівники заповідника завдяки сприянню правоохоронних органів увійшли до храму і виявили, що переважна частина експонатів потребує термінової реставрації.
1 квітня 2008 року згорів один із наметів блокувальників.

22 травня 2008 року постановою Вищого адміністративного суду України ухвалено рішення про законність передачі храму св. вмц. Катерини релігійній громаді УПЦ Київського патріархату м.Чернігів.

Чому прокурор виконував функції адвоката?

Торік 3 липня Михайло Коваленко скоїв напад з ножем на Сергія Лаєвського, директора Чернігівського історичного музею ім. В.Тарновського. Сталося це напередодні того дня, коли директор та науковці мали потрапити всередину церкви, аби з'ясувати стан пам'ятки та вжити заходів, які б запобігли її руйнації.

Зловмисник вдерся до квартири, розташованої на третьому поверсі стандартної "хрущовської" п'ятиповерхівки, пожежною драбиною. Господиня прокинулася, відчувши присутність у кімнаті сторонньої людини, і відразу ж отримала удар ножем. Сергій Лаєвський, котрий також прокинувся і спробував захистити дружину, теж отримав кілька поранень. Як згодом встановили лікарі, одне з них становило неабияку загрозу для життя – ніж пройшов за кілька міліметрів від сонної артерії.

Міліція не побачила ніяких мотивів у діях злочинця, окрім корисливих.

– Суд за цією справою завершився 4 лютого, – розповідає Сергій Лаєвський. – У процесі розгляду справи я намагався з’ясувати, звідки мені чекати небезпеки: якщо це був корисливий злочин, то поставлю собі ґрати на вікна й житиму із сім’єю спокійно, але якщо це пов’язано із ситуацією навколо Катерининської церкви, то це вже інше питання. Проте слідство залишило мій виступ поза увагою. Грабіжнику, до речі, були перекваліфіковані статті з більш серйозних на менш: замість замаху на життя йому інкримінували грабіж із нанесенням тяжких тілесних ушкоджень. Підсудному дали 8 років. Мені здалося, він навіть зрадів такому строку. Прокурор так і не підійшов познайомитися зі мною. На відміну від адвоката підсудного, в цьому процесі прокурор працював краще, ніж адвокат, останньому взагалі там було нічого робити!

До речі, на суд так і не потрапив свідок, на квартирі якого був затриманий Коваленко, його викликали тричі, і все одно сталося так, що його показання зачитували без нього. Мені взагалі здалося, що то якась конспіративна квартира.

Чому церква Катерининська?
Храм названо на честь святої великомучениці Катерини — саме в її день відбулася перемога чернігівського козацького полку під Азовом 1696 року. Полком командував Лизогуб, він був у складі українських військ, направлених гетьманом Іваном Мазепою для допомоги московському царю Петру Першому.

Катерининську церкву освячено 1715 року, і діяла вона до приходу комуністів, які не тільки закрили храм, але й на місці цвинтаря влаштували танцювальний майданчик.

Національно-патріотичні сили встановили біля Катерининської церкви пам’ятний знак «Борцям за волю України», який місцева влада тільки обіцяє перетворити із каменя у нормальний пам’ятник.

У церкві раніше здійснювалася Літургія, за якою було рукопокладено диякона УПЦ Київського патріархату.