Шляхами отамана Галаки
7-8 червня цього року чернігівські націоналісти провели піший похід „Шляхами отамана Галаки-3”. До складу групи увійшли представники Конгресу Українських Націоналістів, „Тризуб” ім. С. Бандери та Українського козацтва. Протягом двох діб учасники походу подолали близько 35 кілометрів, з яких 7 кілометрів припала до теренів найвищого ступеня складності – торф’яних боліт. Чернігівські патріоти проклали свій шлях поблизу сіл Замглай, Пилипча, Грибова Рудня та Олешня, що заходяться в Ріпкінському районі і з якими безпосередньо пов’язані бойові походи славного отамана. Під час походу відбувалися чисельні зустрічі з місцевим населенням, зібрані свідчення та оповіді старожилів, роздані агітаційні матеріали. Символічним виявився і той факт, що на місці ночівлі націоналістів – в старій сторічній клуні, за словами місцевих жителів, перебував Галака. Розбивши продзагін більшовиків, отаман роздав місцевому населенню зерно, яке червоні зайди відбирали у селян та звозили до цього місця.
В селі Пилипча, де народився та похований отаман Галака (Іван Васильчиков), представники духовенства УПЦ КП на чолі з Єпископом Іларіоном та місцевими жителями провели панахиду. Під час невеликого мітингу пролунали спогади та теплі слова на адресу народного месника - "поліського Робін Гуда".
Під час московського окупаційного режиму отамана Галаку намагалися очорнити та принизити до рівня ватажка банди, що наживалась виключно на грабунках єврейського населення. Але приховували той факт, що все керівництво Ріпкинської більшовицької влади та командири продзагонів були виключно євреями. І славнозвісний напад Васильчикова на райцентр Ріпки був направлений не на місцеве населення, а на знищення окупантів та підтримуваний нею т.зв. «загін єврейської самооборони». Нажаль, і зараз знаходяться люди, які намагаються надалі перекручувати історію та нацьковувати один на одного два народи, отримуючи при цьому дешеві політичні дивіденди.
Валерій Рябченко.
Прес-служба ЧОО КУН
Спекотним було теє літо,
В полях нескошена трава,
На горло, що кричало «Слава!»
Рука кістлява вже лягла.
В лісах не буде більше тихо,
В колоди загнані клини,
Свої шаблі відточать гостро
Полісся славнії сини.
Під пильним оком командира
Зростав, міцнів козацький стан -
То встав на захист України
Селянський син козак Іван.
Галака - звали його люди...
Щоб відстояти чесний труд
Зі зброєю і Богом в серці
Повстав поліський Робін Гуд.
Звернувся він до Бога у молитві
Продовжити життя на мить,
Щоб плуг не в рідну землю,
А в тіло ворога встромить.
Карав, не знаючи спочину,
Максим і Гонта, шанував,
Банкет їх в Умані та в Ріпках
Галака чесно відбував.
Йому б ще жити, та не сталось –
Серед ночі злодійська рука
Надію у народу відібрали
Бандити з більшовицького ЧеКа...
Не знайдеться такої плати
Щоб притупила нашу біль,
Не простимо катів Держави
І струсимо з багнетів пил!
Володимир Компанець, студент
| Коментарі (3) |
|
| |
0
