Сільські ферми – територія хаосу?

Що буде з чернігівським молоком найближчим часом? У якому напрямі рухатися місцевим виробникам молокопродукції після вступу до СОТ? На ці наболілі запитання намагалися дати відповідь на зібранні представників тваринницької галузі у Чернігові.

Останнім часом область хоч і займає друге місце в Україні за рейтингом утримання поголів’я великої рогатої худоби, все ж не може похвалитися наявністю великих молочно-товарних комплексів. Лише у 51 господарстві мають по 300 і більше корів, 130 товариств, кооперативів – по 100 – 300 тварин. А чим менше їх, тим вища собівартість молока.

Чи припинять своє існування дрібні ферми, коли кордони стануть більш відкритими?

Як втішають прогнози, в країнах Азії розвивається ринок споживання сухого молока, сирів. Крім того, нині у Західній Європі вже відчувається дефіцит молокопродуктів. Отож це означає, що вони у такій ситуації явно «не перейдуть» кордони. Але… це не значить, що потрібно по-старому жити і чекати милості від природи. На кращих фермах США, Європи вже стали звичними надої в 17 — 20 тисяч літрів молока за рік від корови! Таких комплексів дедалі більшатиме. Перспектива ця торкнеться й України. Щоправда, тваринницькі комплекси по 1000— 2000 і більше голів молочного стада відбудувати самостійно місцеві сільгосппідприємства навряд чи зможуть. Адже «тисячник» для ефективної роботи потребує 10 мільйонів доларів інвестицій. Але, попри все, вони незабаром ставатимуть реальністю. У цьому зацікавлені передусім переробники. Як показує світовий досвід, будувати ферми по 500 голів просто економічно невигідно. Так само збитково стає надоювати на фермах по 3000 — 3500 літрів продукції.
– Отих річних 4000 літрів молока, які сьогодні маємо від корови, вже недостатньо, – сказав заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Микола Колесников. – Треба негайно долати рубіж у 5000 — 6000 літрів молока і вище. Інакше нас історія затопче!

На жаль, однієї команди, навіть «хорошої», тут недостатньо. У цьому переконав виступ технолога з молочного скотарства дніпропетровської корпорації «Агро-Союз» Юрія Чірака про те, як у с. Майське Дніпропетровської області надоюють по 8650 літрів високоякісного молока від корови і продають без проблем кілограм продукції по 3,5 гривні. Хоча слухали його практики, для більшості з них, схоже, сказане ним було почуте вперше.

– Гроші ідуть від корови, – зазначив спеціаліст. – Тому на кожній фермі потрібно створити всі умови, щоб вона давала якомога більше молока. Навіть доїльні зали не вирішують питання якості його. Ми маємо приклади, що господарства витратили значні суми інвестицій в них, а надій зменшився. Молоко до того ж брудне. Чому? Бо треба навчити правил доїння корів. За новою технологією в доїльних залах без спеціальної підготовки персоналу через деякий час корови можуть втратити свою продуктивність, навіть захворіти. Вони повинні достатньо пити води, належно спочивати не на голому бетоні. Для великого молока не тільки треба корми, а насамперед передові технології для отримання поживних трав тощо.

За словами Ю.Чірака, нинішня типова сільська ферма – це територія хаосу, оскільки дояркою керують усі, але ніхто ні за що конкретно не відповідає. Спеціалісти фактично виконують функцію констататорів-пояснювачів причин падіння надоїв молока, а не організаторів виробництва.

…Чи зможуть подолати нинішні невтішні реалії чернігівські виробники молока, покаже час. Але сідати їм за парти і вивчати світовий досвід в отриманні високих надоїв треба не раз і не два.