Геть двовладдя?

Що не кажіть, а Україна – багатюща держава: утримувати на хороших зарплатах у кожному районі дві структури, раду і адміністрацію, — це не в копієчку обходиться. Населення меншає, а начальства більшає.

Нещодавно голова обласної ради Наталія Романова їздила до Ялти на міжнародну конференцію з питань регіонального розвитку України. Міністерство регіонального розвитку представило нову концепцію. А Рада Європи практично у повному складі свого керівництва уважно слухала обговорення. Що ж чекає наших владців?

Наталія Романова: — Мова йде про втілення в наші українські реалії Європейської хартії, адже реформа 2001 року була провалена, і маємо асиметрію влад. Нова концепція зміняює ставлення до області – вона буде не об’єктом державної політики, а її суб’єктом. Переважна більшість учасників конференції сходилися на тому, що в перспективі виконкоми будуть при радах, а за державними адміністраціями лишаться контрольні функції.
Не сприймається місцевим самоврядуванням делегування повноважень адміністраціям. Взагалі в Європі нема такого! Це тільки держава може свої повноваження делегувати вниз, а не самі ради делегують на горизонтальному рівні. Нема ніде такого, крім України! Хоча, я розумію, ми тільки на початку шляху. Але двоцентровість — не на користь владі.
А місцеве самоврядування не погоджується з косметичною функцією.

— Двоцентровість треба міняти, але ж ось зараз кримська влада заявляє, що міністра освіти Івана Вакарчука треба повісити, бо ввів тестування українською мовою. То ж чи не буде при великій владі місцевого самоврядування такого, коли Донбас вивчатиме історію Росії, а Закарпаття – Угорщини замість історії України? Це я кажу тільки про освіту...
— Ви правильно ставите питання. Держава має право контролювати, які рішення приймає рада: якщо якась Кацапетівка оголошує себе зоною, вільною від НАТО, чи вводить другою державною російську або східногавайську мову, то вона явно перевищує межі своє компетенції. І держава осмикне.
Є подвійний біном – представницька влада і професійне чиновництво. Якщо замість вирішення питань своїх медичних чи навчальних закладів вони вирішують, як не допустити НАТО, то це означає, що така влада — не на своєму місці.
— Наталіє Андріївно, хто при цьому біномі вирішить проблему Катерининської церкви?
— Для мене в цій проблемі було головним привернути увагу до колекції. Сьогодні вона евакуйована з цього приміщення, і музейні працівники мають до неї доступ. Але проблема не в тому, якому патріархату церкву віддати — тут світську владу намагаються (знов-таки з політичних мотивів) зіштовхнути з церквою. А світська влада має з однаковою повагою ставитися до всіх людей, які моляться Богу.
— Хіба не місцева влада дала дозвіл провести у намет електрику? Хіба не місцева влада заплющує очі на самовільне блокування доступу до об’єкта державної власності і самовільне зайняття земельної ділянки? Коли я захочу до свого балкона добудувати щось, то маю брати дозвіл архітектора, а тут псується вигляд пам’ятки загальнонаціонального значення, і місцевій владі байдуже.
— ... І ніхто не каже про малі архітектурні форми. Я думаю, що оці всі питання, вами названі, могли ставити аж до судів працівники музею імені Тарновського Але чомусь вони цього не роблять – вони мляві. А наслідком є те, що пропала колекція. Зараз вони можуть навести тисячі причин, що вони слабкі, що є великі політичні фігури, але жодного кроку зі свого боку вони не зробили. А я хочу навести інший приклад: коли постало питання про роздачу 240 гектарів у Козелецькому районі, то хіба не було проблемою поставити запит про заслуховування обласної державної адміністрації?
— Мова йде про „Чайку”?
— Так, і ми звернулися до Кабінету Міністрів. Чому Козелецький район у нас яким зачарований – ось знову взяли сільську голову на хабарі, і знову за землю.

... Далі наша розмова пішла про лозунг відділення влади від церкви, який автор вважає лукавим. (Хіба не імператор Костянтин скликав Вселенський собор і головував на ньому? Хіба не влада відібрала церкви у 1917 році і перетворила їх на конюшні та музеї?» – додала Наталя Андріївна). Але повертаємося до реформи у регіонах.

Наталія Романова: — Наскільки я знаю, напрацьовується нова модель адміністративної реформи і будуть відібрані чотири області для її проведення.

— Наша область потрапляє до цього числа?
— Я поки що не буду говорити про це публічно, але певні адміністративні зміни будуть. Бо концепція передбачає нові терміни — „регіональна одиниця”, „субрегіональна”.
— Мова йде про скорочення кількості районів?
— Скажемо так: мова йде про нові підходи до базового рівня. Ось, скажімо, у Росії при їх реформі визначальним критерієм стала доба пішого ходу до адміністративного центру, так би мовити сільради. У нас критерієм може бути кількість населення і територія. Та головне, що при цій реформі мова йде про зміни в податковій системі, нарешті відіграватиме свою роль податок на нерухомість, буде зацікавленість у перевиконанні бюджету.
— І коли це все буде?
— У 2009 році ми вже повинні будемо доповісти європейцям, як виконується Європейська хартія. Так що часу у нас небагато.